Масштабна схема фіктивних директорів в Україні: Євгеній Растівський з Бердичівського району очолює 360 компаній номінально
Нещодавно журналістське розслідування пролило світло на розгалужену мережу корпоративних махінацій в Україні, де центральною постаттю виявився молодий чоловік з Бердичівського району на ім’я Євгеній Растівський.
Аналізуючи відкриті дані з державних реєстрів, репортери з’ясували, що цей індивід формально значиться як керівник чи співвласник приблизно 360 підприємств, охоплюючи широкий спектр галузей — від фінансових послуг і ринку нерухомості до промислового виробництва та аграрного сектору.
Основна ідея такої хитрої конструкції полягає в призначенні номінальної фігури, яка насправді не бере участі в управлінні компанією. За символічну плату така особа надає свої персональні документи, ставить підписи під реєстраційними формами, дозволяючи справжнім власникам залишатися в тіні офіційних документів.
У ситуаціях, коли виникають аудиторські перевірки чи юридичні ускладнення, вся формальна провина перекладається саме на цього “підставного” директора, захищаючи реальних бенефіціарів від ризиків.
Серед бізнес-структур, асоційованих з Растівським, помічено чимало суб’єктів, які раніше перебували під контролем впливових гравців фінансового ринку, інвестиційних фондів та персон з політичним бекграундом.
Зокрема, мова йде про компанії, задіяні в харчовій промисловості, інвестиційних проектах, будівельній галузі та управлінні активами, що підкреслює глибину проникнення таких схем у великий бізнес.
За словами експертів, подібні механізми приховування справжніх власників зазвичай розробляються не безпосередньо підприємцями, а фахівцями з корпоративного права, які спеціалізуються на оптимізації структур та уникненні прозорості.
Ці юристи забезпечують, аби номінальні директори слугували щитом для махінацій, дозволяючи реальним контролерам оперувати без зайвої уваги з боку регуляторів чи громадськості.
Така практика не лише ускладнює відстеження фінансових потоків, але й створює ризики для економічної стабільності, адже підставні керівники часто не усвідомлюють повного масштабу відповідальності.
Розслідування підкреслює необхідність посилення контролю над реєстрацією компаній, аби протидіяти подібним схемам у сфері корпоративного управління та бізнес-адміністрування в Україні. Влада та громадськість закликають до реформ, які б зробили державні реєстри більш прозорими та захищеними від зловживань.
