Різдвяний дідух — важлива традиція українського народу, яка має свій особливий символізм.
Дідухом називають те, що господар і його старший син приносять на Святвечір першими до хати — це житній, пшеничний або вівсяний сніп, якого господар ставить на покуть, околіт обмолоченої соломи та жмут сіна, яких старший син відповідно стелить на долівку та на стіл під обрус (якщо в сім‘ї немає дітей чоловічої статі, то все це робить лише господар), повідомляють Новини Бердичева з посиланням на Музей Бердичева.
До хати його вносили напередодні Різдва. Після обходу обійстя урочисто заносили до хати необмолочений пшеничний чи житній сніп, що спеціально зберігали від часу обжинків. У народі цей святковий сніп називали «дідом», «дідухом», «колядою», «колядником». Свою обрядову роль він виконував упродовж усіх Різдвяних свят. Він перебував в оселі до Нового року або до Водохреща.
В етнографічній залі Музею історії міста Брдичева в рамках проєкту «Посиденьки біля каганця» відбувся майстер-клас, де бажаючі власноруч створли символ Різдва – дідух, дізналися про значення, історію, види, традиції використання дідуха. Майстер-клас провела педагог Бердичівського ліцею-інтернату спортивного профілю Житомирської обласної ради, майстриня Зоя Францівна Боримська.
Багато позитиву, добрий настрій, чаруюча атмосфера… Виготовлення дідуха супроводжувалося артистичними дійствами, піснями, колядками, віншуваннями у виконанні бердичівлян різних поколінь: гурток декоративно-прикладного та ужиткового мистецтв “Світ краси” ПТУ № 4 міста Бердичева під керівництвом Оксани Гусар, майстриня Зоя Францівна Боримська, ансамбль української пісні “Бердич” Міського Палацу культури, виконавиця величальних пісень та колядок Юлія Іщенко.
Раніше ми повідомляли, що в Музеї історії міста Бердичева відкрилася Великодня виставка вихованців ЦПО ім. Разумкова.
Фото Олега Силки
