Після прийняття Сеймом і Сенатом Польщі закону про ЗМІ, керівники громадських телеканалів країни подали у відставку на знак протесту.
Ініціаторами реформ для ЗМІ виступила правляча партія «Право і Справедливість». З критикою на адресу законопроекту виступили ряд європейських чиновників, ОБСЄ, Європейський мовний союз та Асоціація європейських журналістів, повідомляє RFI.
Прийнятий у другому читанні закон про теле- і радіомовлення 30 грудня 2015 підтримали 232 депутати, 152 виступили проти, 34 утрималися від голосування. Наступного дня Сенат Польщі затвердив поправки до закону. Очікується, що Президент країни Анджей Дуда підпише його на цьому тижні і закон набере чинності.
Зміни в законодавстві передбачаються, зокрема, передчасне закінчення терміну повноважень членів правління та наглядових рад громадських ЗМІ. Серед них — Польське громадське телебачення (TVP) і Польське радіо (Polskie Radio). Згідно з новим законом, члени правління та наглядових рад будуть призначатися міністром казначейства Польщі.
Віце-спікер польського парламенту і член партії «Право і Справедливість» Ришард Терлецкі вважає, що закон зробить ЗМІ більш об’єктивними, якими вони зараз не є. Про це він заявив Польському радіо.
«Мені здається, що ЗМІ в Польщі не виконують свої завдання об’єктивно. Процес змін потрібно провести швидко, так як ЗМІ у цей момент займаються самі собою, і не говорять про проблеми суспільства та громадян, а лише критикують політичні проекти. Вони висвітлюють події необ’єктивно. Польські громадські ЗМІ повинні перестати бути частиною політичної суперечки. Вони повинні стати об’єктивними, якими вони, на мою думку, наразі не є», — заявляє Ришард Тирлецкі.
У разі підписання закону Президентом Польщі, зникне конкурс на керівні посади в громадських ЗМІ. Це дозволить уряду напряму впливати на кадрові зміни в дирекціях національних ЗМІ країни.
Також прийняті поправки перетворюють громадські медіа з компаній, що фінансуються з державної скарбниці, к відомства культури, повідомляє «Радіо Польща».
Журналіст «Польського радіо» Олександр Попов з основною причиною прийняття закону про ЗМІ вважає політичну боротьбу двох партій – «Правди і справедливості» на чолі з Ярославом Качинським з партією Еви Копач «Громадянська платформа». Журналіст зазначає, що «багаторічна домінування політиків «Платформи» у польських ЗМІ подобалося не всім полякам». На думку Олександра Папко, навіть прихильники «Правди і справедливості» тепер побоюються «ліки» Качинського, які можуть бути гіршими за «хворобу».
Журналіст «Польського радіо» пояснює, чому громадські ЗМІ можуть втратити свою незалежність.
Олександр Папко, журналіст Польського радіо: «Громадські засоби масової інформації стають установами культури. Раніше вони були автономними і підпорядковувалися автономному органу – Національній раді з радіо і телебачення, яка обиралася парламентом і Президентом. Зараз же громадські ЗМІ будуть прямо підкорятися уряду. Це змінює ситуацію, що не робить ЗМІ повністю аполітичними або, скоріше, незалежними від уряду», – упевнений журналіст.
Олександр Папко також розповів про протестні акції, до яких приєднався Перший канал польського радіо. Щогодини в знак протесту в ефірі включається «Ода радості» – гімн Європейського Союзу поряд з польським національний гімном.
Ряд європейських чиновників уже висловили свої побоювання з можливими наслідками ініціативи для свободи слова. Так, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер виніс питання на порядок денний засідання комісії, яке відбудеться 13 січня.
Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Дуня Міятович висловила глибоку заклопотаність запропонованим законом, який «дає уряду прямий контроль над керівними постами громадських ЗМІ».
Керівники каналів TVP1, TVP2, голови TVP Kultura, а також директор Телевізійного інформаційного агентства подали у відставку 1 січня.
У відкритому листі польським міністрам Асоціація європейських журналістів нагадала, що громадські ЗМІ повинні залишатися незалежними від політичних та економічних втручань. При цьому, автори листа закликали скасувати реформи та нагадали, що запропоновані ініціативи «викличуть розчарування» в країнах Східного партнерства, які «прагнуть до вільних і чесних ЗМІ», а також у Росії для тих, хто «бореться за свободу висловлювання».
На ухвалення рішення з цього питання в Президента Польща Анджея Дуди є близько 20 днів.