Досить часто деяких журналістів міста Бердичева звинувачують у «нелюбові» до рідного міста. Мовляв, влада все робить правильно, працює задля розбудови Бердичева та нашого кращого майбутнього, а Ви, такі-сякі, лише критикуєте та вставляєте палки у колеса, паплюжачи Бердичів та створюючи йому негативну репутацію. Ні, шановні, негативну репутацію створюють наші любі можновладці, адже ми всі бачимо різницю між тим, про що ви звітуєте по телевізору та тим, що насправді коїться навколо нас. Ми любимо своє рідне місто, і нам не подобається, у що ви його перетворюєте.
Зрозуміло, ніхто не любить критики, особливо якщо ти «вічний» мер, навколо якого всі ходять навшпиньки, але у бердичівлян вже відкриваються очі на те, що відбувається навколо них, вони починають розуміти, що Бердичів вартий більшого, ніж має зараз. Починають проявляти активність стурбовані батьки, у яких діти вимушені ходити до холодних дитячих садочків, починають масово скаржитися на комунальні служби міста, які не справляються зі своїми обов’язками по прибиранню вулиць від снігу, працюють над покращенням екологічного стану місцеві активісти, яким набридли палаючі сміттєзвалища та несанкціоновані скиди різної гидоти у річку Гнилоп’ять. Навіть молодь – і та відчуває, що настала пора щось змінювати…
Особисто мене вразив щирий пост 17-річної бердичівлянки Каріни Цимбалюк у соціальній мережі «Фейсбук», де вона негативно висловлюється на адресу центральної міської ялинки. А точніше того, як її прикрасили. Дівчина навіть назвала ялинку «знедоленою». Це – думка простої жительки міста Бердичева. Не політика, не опозиціонера, не «проплаченого» (як любить висловлюватися наша місцева влада) активіста.
«Я розумію, можливо це не моя справа і я не маю права вказувати на помилки правління нашого міста. Та й кого цікавить те , що говорить 17-річна дівчина , але надіюся на однодумців, – пише дівчина. – Когось хвилюють проблеми сміття біля вокзалу, когось понівечені дороги, когось гральні автомати під вивісками “Національної лотереї” та стан води, а мене – головна прикраса міста. Ця “знедолена” ялинка буквально добила. Невже Бердичів настільки бідний, що не може прикрасити до ладу одну ялинку!? Хтось скаже, що зараз важкі часи для всієї України і це зайві витрати і т.д і т.п….Але чому в інших містах є така можливість, а у нас немає!? МИ що гірші за всіх? Чи Бердичів погане місто? Напевно не в місті справа,а в його керуванні. Ялинка – символ Нового Року, Різдва, якась святість і казковість присутня у цьому слові. Виходячи на вулицю, в центр, де знаходиться головна ялинка, жителі міста повинні відчути свято дивлячись на неї, повірити в казку, забути про все погане хоч на мить. Та якщо подивитися на нашу ялинку, не те що в свято не віриться, сумувати хочеться! Яке тут відчуття свята!?? Ніхто не просить одягнути всі ялинки, як це було у 2013-2014 рр . Прикрасити одну ялиночку так, щоб на душі тепло відчути, прихід свята… Невже так важко?!? Чесно, боляче бачити таку зухвалість з боку влади. Це не просто слова – це “реквієм”! Поверніть свято на вулиці Бердичева!!!
Р.S. Вибачте якщо мої слова здалися дещо грубими та ця ялинка – це якась ганьба!»
У дискусії, яка розгорілася після її коментаря, вона пояснює людям, що написала ці слова не тому, що їй як маленькій дівчинці хочеться казочки, а тому що влада повинна дбати про своє місто, забезпечувати усім необхідним, а не “халатно” до цього відноситися. Ця ялинка не єдине, на що “наплювали” і прикрасили аби як. «”І так піде”… Немає нічого людяного! Мало того, що вулиці погрязли в смітниках, повідкривали лотереї і дороги жахливі, так ще й на ялинці економили, не мені вам пояснювати, як це відбувається. Це вже трохи образливо…» – пише вона гнівні слова на адресу тих, хто певною мірою сповна заслужив цю жорстку критику з вуст молодою людини.
Що можна додати? Лише те, що можливо, наша влада, яка вже давно не звертає увагу на критику з боку ЗМІ нарешті дослухається та почує думку простих людей. Адже те, що зараз написала Каріна Цимбалюк, болить не лише їй, адже багатьом не подобається той курс на занепад, яким ми сьогодні йдемо, та показушність в роботі та красиві слова, що не мають нічого спільного з повсякденною реальністю. А тобі дякуємо, дівчинко, за щирість і відвертість, та намагання донести своє обурення та свій біль до тих, хто не хоче чути, як кричить до нього Бердичів. І справа тут не в одній ялинці, просто вона стала останньою краплею у віру в казку ще для однієї людини…
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
[ad id=’11619′]
[ad id=’11152′]
