Увага, небезпечна гра! 8 квітня 2025 року стало відомо, що в Україні серед дітей та підлітків стрімко поширюється небезпечна гра “Червоні двері, жовті двері”, яка активно просувається через TikTok та інші соціальні мережі. За інформацією медиків, учасники гри можуть впадати у терасоподібний стан, що становить серйозну загрозу для психічного здоров’я, особливо для дітей із нестійкою психікою, викликаючи нічні кошмари та навіть психічні зриви.
Суть гри полягає в тому, що один учасник виступає “провідником”, а інший – “суб’єктом”. Провідник масажує скроні суб’єкта, повторюючи фразу: “Червоні двері, жовті двері, двері іншого кольору”, і розпитує: “Що ти бачиш?”, “Опиши кімнату”, “Чи є там хтось?”. Суб’єкт у напівсвідомому стані розповідає про уявні двері та кімнати, куди він “потрапляє”. Наприклад, якщо він бачить багато годинників, провідник має “вивести” його, щоб уникнути “пастки”. Ключова умова – вчасно розбудити учасника, щоб він “не застряг” у своїй уяві.
Гра стала вірусною за лічені дні: школярі знімають відео, вводячи одне одного в транс. Однак перевірити, чи справді діти бачать образи, неможливо – багато хто зізнається, що вигадує “жахи” подорожі, щоб привернути увагу друзів. “Моя подруга сказала, що бачила стару хату з кривими дзеркалами та тікала від кімнати з годинниками. Її ледве розбудили, тепер вона погано спить. У нас уже майже весь клас грає”, – поділилася 6-класниця.
Батьки б’ють на сполох: діти скаржаться на порушення сну, а дехто порівнює гру з небезпечним трендом “Синій кит”. Дитяча психологиня Наталія Валедова зазначила, що гра несе як фізіологічні, так і психологічні ризики. “Масаж скронь непрофесіоналом може передавити скроневу артерію, порушити кровообіг і навіть спричинити інсульт у разі аневризми. А для дітей зі схильністю до психічних розладів це може стати тригером хвороби”, – пояснила вона. За її словами, гра викликає не галюцинації, а мислеобрази, які у вразливих дітей посилюють страхи та невротичні стани.
Психолог Володимир Мамко, віцепрезидент Української асоціації психоаналізу, додав, що методи гри нагадують психологічні техніки, які використовував Зигмунд Фрейд для відволікання уваги. “Це може спровокувати психоз у вразливих підлітків. Такі ігри – сучасний аналог дитячих забав із викликом духів, але з більшими ризиками”, – наголосив він.
Експерти пов’язують популярність гри з браком живого спілкування після ковіду та під час війни, коли діти шукають тренди й увагу однолітків у соцмережах. Психологи радять батькам уважно стежити за захопленнями дітей, пояснювати небезпеку таких розваг і сприяти здоровому дозвіллю.
