В Бердичеві мати запроторила до в’язниці рідного сина

0

Кожна мати мріє про те, щоб її діти виросли порядними та гарними людьми, але в процесі дорослішання часто буває так, що людина стає на хибний шлях. В результаті потім на старості доводиться страждати матері, і вона вимушена доживати свій вік разом з сином-неробою. Який до того ж б’є матір та виносить з хати речі. Один з таких випадків і розглядався нещодавно у Бердичівському міськрайонному суді.

Заяву на власного сина, який вже відбував раніше покарання у місцях позбавлення волі, написала його рідна мати, яка на суді прохала посадити його хоча б на два роки, щоб він подумав над своєю поведінкою. Після звільнення з тюрми влітку 2018 року чоловік ніде не працював. Постійно вимагав у матері грошей. А наприкінці року взагалі почав виносити з дому побутову техніку: спочатку телевізор, а потім і мікрохвильову піч з обігрівачем. Техніку здавав до місцевого ломбарду, гроші витрачав на наркотики.

Матері колишнього засудженого, яка працювала у місті Києві вахтовим методом (3/1) після приїзду в Бердичів доводилося йти до ломбарду та викупляти свої речі. Окрім того жінка не могла жити у власному будинку, так як боялася сина, і була вимушена ночувати у доньки. Врешті решт жінці це набридло, і вона звернулася до поліції.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги особу обвинуваченого   який раніше неодноразово судимий, вчинив злочин вже через чотири місяці після звільнення з місць позбавлення волі, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе. І лише враховуючи позицію потерпілої матері обвинуваченого, яка при призначені покарання обвинуваченому просила призначити покарання у виді позбавлення волі на строк не менше два роки (у заяві зазначила строк на два роки максимально – т. 2, а.п. 27), приймаючи до уваги запропоновану учасниками міру покарання, суд приходить висновку про можливість призначення  строку покарання ближче до мінімального строку, встановленого в санкції ч. 2 ст. 185 КК України. На думку суду саме призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Таким чином, суд виніс остаточне рішення призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Дмитро КВІТЕНЬ