От редактора. Этот текст я нашел здесь https://vk.com/wall-74746785_286131. Хороший текст о том, что может изменить жизнь в нашей стране и городе. Помощь нуждающимся. Помощь просто так, а не потому что ты депутат, бизнесмен или мэр. Помощь, потому как это зов сердца, а не пиар технология. Не знаю человека, который помог и написал, но искренне уважаю его и родителей, которые его воспитали. Они вырастили Гражданина. Вырастить Гражданина в Бердичеве, это сегодня большой успех…
[ad id=’11619′]
Мене рідко можна побачити у місті увечорі ..
Але в п’ятницю віришив побути в компанії цікавих людей.
20:30 стою навпроти Міськвиконкому, біля морозива Рудь, Сбербанка.
Підходить до мене непримітний хлопчик, років 14, в резинових тапочках, брудній потертій майочці і просить “можете дати якісь копійки чи по…и.? ” В мене в кишені були лише дві 50 і 100 грн, кажу: “Ні, немає.” Як зазвичай, рідко даю комусь гроші, хто просить, лише тим хто мені більше подобається, кому ці гроші точно потрібні і людина хороша. Навіть часто підходять біля базару хлопчики в костюмах з ящичками і просять на допомогу дітям, на операції. Але не даю, Є вірогідність що гроші не дійдуть, або немає кому допомагати, та й хлопчик з коробочкою не безкоштовно стоїть, хтозна
Повернімось до мого хлопчика. “Може у вас є пару копійок, чи може поїсти?”
Немає
ЩОО??? він попросив ПОЇСТИ?
Я його наздогнав, перепитав: “Пацан, зачекай, ти хочеш їсти?”
Він: -Так
Я: – Що тобі купити?
– Крупи і хліба
(Крупи і хліба, Боже мій, бідна дитина)
– Пішли в АТБ
Поки ми йшли в АТБ, виявилось, що хлопчина вчиться в школі, на моє запитання про сім’ю сказав, що батька не було, мати кинула давно, а живе з молодшим братом і з бабусею. Її пенсії не вистачає звісно. Спілкуючись з ним бачив, що хлопець хороший, розумний, але дійсно в них проблеми з ЇЖЕЮ.
Познаймились, він сказав своє ім”я, я Вова
Зайшли в АТБ, взяли кошика, пішли до круп
В: – Яку крупу?
А: – Гречану
В: – Добре, рис їсиш?
А: – Їм, а можна ще цю крупу? (і показує пальцем)
В: – Ти знаєш що це за крупа?
А: – Так, це кукурудзяна, вона з сахаром дуже вкусна. Я її люблю, а бабушка гречану
(в мене очі повилазили)
В: – Я ніколи не їв кукурудзяну, беремо
А: – Можна ще одну гречку? Я не знаю на скільки ви розчитуєте
В: – Бери, я тобі скажу коли зупинитись
Ми взяли ще цю гречку, манну кашу, горох, спитав про вермішель я його – їсть, взяли дві упаковки різної
Він попросив ще цукру мішок, і муки. Ручки в кошика рвались, я його позвав ще одного принести, ми розподілили і
В: – В мене грошей може не вистачити пішли на касу.
А: – Добре, ой! ми ж ХЛІБ не взяли!
В: – Давай бери, я почекаю,
На касі взяли два пакети заплатив майже всі гроші, ще 20-ка осталась. Вийшло до 15 кг ваги
Ми вийшли, запропонував йому помогти донести додому, бо воно важке і він худий такий..
Він з ввічливості сказав, що не треба, він крепкий, сам може донести.
І поки ми йшли до Дитячого Світу, вияснив що вчиться він на 7,8
День народження в нього через три дні, я його привітав наперед, а він: Ні, наперед не можна поздравляти” (хороший хлопець)
В селі він восени картоплю допомагає збирати людям, бабусі рвав ягоди на компот, поки рвав – то їв, а так бабуся не дозволяє його пити, бо то на зиму.
Живе він в приватному будинку, скоро в школу звісно,
А те що він так ходить “підробляє” бабуся не знає, бо вона б його обматюкала, і про це він щось збреше, бо вона йому не дозволить таке.
Насправді я поспішав на 20:45 до міськвиконкому, біля 4 школи попрощався з ним, дав 20 гривень і сказав, хай будуть
і знаєте що він мені сказав? “їх на довго не хватить, оце завтра хліб купити, ще щось”.
Ми побажали одне одному удачі і розійшлись.
Поки я йшов, я відчував як сили наповнюють мене, я відривався від землі і сяяв підпригуючи, що зробив хорошу справу, і енергія досі наповнює мене, я радий, що хлопчик знайшов людину, яка змогла йому допомогти.
І справа тут не в його заробітку чи моїх грошах, на які можна було двічі сходити в кафе чи купити футболку, а в тому, що коли ми можемо дійсно допомогти – варто допомагати тим, кому дійсно треба підтримка, ми всі люди, одне суспільство, і певен, що світлі, добрі люди мене розуміють.
Моя добра справа відразу повернулась до мене тим натхненням і духовною енергією, а її, ні за які гроші не купиш.
Будьте милостиві
Дивіться поки Бачите
Допомагайте поки є можливість
Не будьмо сліпі, ми в світі не одні
Воно дорогого не коштує
