Обман, брехня — умисне або неумисне введення в оману, твердження, що не є істинним.
Цілком очевидно, що брехнею слід вважати будь-яке висловлювання, що не відповідає реальності. Але з однією важливою обмовкою: мовцеві добре відомо, якою є реальність насправді, але він навмисно її спотворює, з метою ввести співрозмовника в оману. Фактично брехнею можна назвати й напівправду, коли мовець знає досить багато, але розкриває лише ту частину відомого, яка йому вигідна або принаймні безпечна, а не настільки приємні та зручні факти просто замовчує, немов їх і немає зовсім. Тобто, приховування правди — теж обман. (ВІКІПЕДІЯ)
“…На захист Олександра Ревеги стала його громадська помічниця Софія Томашевська, наголошуючи на тому, що така зустріч може звести нанівець бажання людини хоч якось допомагати власному селу.”
Саме ця фраза зі статті Дениса Заремського “Односельчани влаштували у Гришківцях «теплий» прийом народному депутату Олександру Ревезі. ФОТО. ВІДЕО.”, розміщеної сьогодні на порталі Бердичів BIZ змусила мене відкласти в сторону поточні справи і згадати, що я до того ж ще і журналіст.
Мій життєвий досвід мене давно уже переконав, що політику, який без найменшого сорому збрехав один раз, довіряти не можна. Бо він по-суті, публічно задекларував свій статус – статус брехуна. А статус вимагає робити це постійно.
(Я не збираюсь переносити висновки цієї публікації на звичайних людей, то зовсім інша тема, хоча б тому, що звичайні люди не отримують заробітну плату за рахунок бюджету нашої країни.)
А політики живуть саме за наш з вами рахунок, бо ми і є основними наповнювачами бюджету.
Тепер стосовно Софії Томашевської. Я терпів досить довго, майже півроку, чекаючи на дзвінок від неї з вибаченнями за ту брехню, яку вона із притаманним їй запалом озвучила на зустрічі О.В. Ревеги з мешканцями Великих Низгірець у грудні 2016 року. Терпів і чекав з однієї причини: вона жінка. Таким чином я давав їй шанс на виправлення ситуації. Погодьтесь, що трохи не з руки чоловікові звинувачувати у чомусь жінку. Тим більше, що добре знаю і почасти підтримую зміст французького прислів’я: “Якщо жінка неправа – потрібно у неї попросити пробачення”.
Але… Але політика така сфера діяльності, яка людей за статевими ознаками не поділяє. А значить, і прислів’я те на політиків не поширюється.
Відбулося на тій зустрічі наступне: пані Томашевська привселюдно заявила, що саме О.В. Ревега (а не команда тодішнього голови Бердичівської РДА Вадима Синельникова) переймався проблемою завершення газифікації села Мирославка.
Я тоді заявив, що це обман. І що жодної копійки, і жодної організаційної участі у тому процесі від команди Олександра Ревеги не було. Тоді у брехні миттєво звинуватили уже мене. Від такого рівня цинізму і неправди очі мої, мабуть, стали квадратними, бо реакцію мого обличчя побачила Наталя Семенюк (Хажинський сільський голова) і підійшла до мене з питанням: “Якщо це неправда – докажіть!”.
Я й запропонував Наталі на власний вибір зателефонувати: чи то Тамілі Довбищук , чи то Ніні Клименко, чи то Сергію Антонюку – вони були присутні і брали участь у всіх заходах з приводу завершення газифікації Мирославки.
До честі Наталі Семенюк маю сказати, що вона дійсно переконалася саме у моїй правоті по тому питанню.
Чому не переконалася Софія Томашевська, я не знаю. Думаю тому, що добре знала, хто насправді причетний до тої газифікації.
Щобільше: мені це сьогодні абсолютно не цікаво. Бо політику Софії Томашевській я не довіряю, що рекомендую і вам. Навіть, якщо вона і найкраща жінка у світі, до політики її допускати не можна, якщо ми хочемо бачити свою країну у складі цивілізованого світу.
Валерій Хмелівський
