У неділю, 1 липня, в зоні ООС, де виконує бойове завдання 26 артилерійська бригада, сталася надзвичайна подія.
Близько шостої години ранку на бойовому посту знайдено тіло солдата, який зазнав смертельного вогнепального поранення. Це військовослужбовець з міста Бердичева – 27-річний Олександр Присяжний, повідомляють Новини Бердичева.
“За версією слідства, загиблий скоїв самогубство, однак його рідні стверджують: хлопця вбили і тепер намагаються приховати правду”, – йдеться у повідомлені.
Про це нашим журналістам повідомила мати померлого Наталія Володимирівна Плюхіна, яка не вірить, що їх син міг скоїти суїцид. За її словами, Олександр був сильною людиною, не боявся труднощів та не мав причин для того, щоб накласти на себе руки. Зараз її намагаються переконати, що син напередодні посварився з дружиною, саме тому й застрелився. Однак він не залишив ніякої передсмертної записки, нічого такого, щоб вказувало на те, що він добровільно позбавив себе життя.
«У загибелі мого сина дуже багато нез’ясованих обставин. Нам сказали, що він отримав кульове поранення на посту. При ньому був лише автомат АК-74. Це зброя з довгою базовою вогневою точкою. Він був «короткорукий» і ніяк рукою не міг дістати пусковий гачок, щоб себе застрелити. Те, що вони намагаються довести, що він посварився з дружиною і в нього були якісь суіцидальні наміри – неправда. Він хотів цього розлучення і прагнув його. Це була його ініціатива. Ті, хто з ним зараз служать, попросили передати через інших людей, що приїдуть у відпустку чи на передислокацію та розкажуть, що ж там було. Я не хочу, щоб з мого сина зробили самогубцю», – каже Наталія.
Вона додає, що це вже другий шлюб сина, від першої дружини у нього є маленька дитина, і те розлучення він переживав набагато важче. З нинішньою дружиною Олександр прожив лише дев’ять місяців, спільних дітей у них не було, майнових конфліктів теж. Останній раз Наталія говорила з сином 30 червня, і у нього був нормальний, бадьорий голос. Він не був пригнічений чи засмучений. Навпаки – радів життю, будував плани на майбутнє. Зараз жінка намагається знайти бодай якусь інформацію, щоб дізнатися більше про те, що ж сталося. Але каже, що з нею ніхто не хоче розмовляти на цю тему, всі її уникають.
«У мене немає надії на справедливість. Адже тут навіть ніяка незалежна експертиза не допоможе: ніхто не дасть його автомат, не дадуть кулі, не дадуть бронежилета, який вже, мабуть, давно поміняли та викинули. Я просто хочу, щоб ім’я моєї дитини залишилося чистим. Він не заслуговує того, що з ним зараз роблять. Поки що керівництво військової частини погодилося допомогти в похованні, та діяти уже буду після того, як його привезуть. А я навіть поховати його по-християнськи не можу, бо написали, що він – самогубця. За що йому таке?” – плаче засмучена мати.
Нагадаємо, що усе це відбувається при незрозумілому мовчанні керівництва та прес-служби 26-ї артилерійської бригади, які відмовляються коментувати ситуацію.