Тим, хто хоче уникнути серцево-судинних захворювань, рекомендується дотримуватись режиму.
Британські вчені перевірили поширену думку, що певний час відходу до сну впливає на здоров’я. У ході дослідження, в якому взяли участь 88.000 осіб, які носили електронний годинник, було встановлено час, коли ризик розвитку серцево-судинних захворювань найменший. Про це стало відомо у п’ятницю, 11 листопада.
Вчені порівнювали час відходу до сну у респондентів протягом 7 днів, а потім протягом шести років вели спостереження за станом здоров’я протягом 6 років. За цей час у 3172 учасників дослідження було виявлено серцево-судинні захворювання.
Результати дослідження показали, що відхід до сну після опівночі підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 25%, порівняно з тими, хто вирушає спати о 22:00-23:00. Ця різниця скоротилася до 12% у тих, хто лягав із 23:00 до півночі.
Вчені відзначили, що отримані дані зберігають актуальність при обліку таких факторів, як вік, стать, тривалість сну, приналежність до “жайворонків” або “сов”, куріння, вага, супутні хвороби на кшталт діабету, гіпертонії та гіперхолестеринемії (які самі по собі є факторами ризику захворювань серця) та соціально-економічний статус.
Найбільш вираженою ця залежність виявилася в жінок, поки незрозуміло, чому.
Дослідження проводилося дослідницькою компанією Biobank у співпраці з комерційною компанією Huma Therapeutics AI, яка займається збиранням цифрових даних про стан здоров’я людей. Поки що цей матеріал не рецензували інші вчені.
Під впливом біологічного годинника “Найнебезпечніший час відходу до сну настає після опівночі, можливо, через те, що це виключає раннє пробудження вранці і обнулює біогодини, – пояснили автори дослідження.
– Відмінності в реакції організму чоловіків і жінок, можливо, пов’язані з тим, що у людей різної статі ендокринна система по-різному реагує на порушення біоритмів.
Можливо, на це вплинув і літній вік піддослідних, оскільки у жінок ризик серцево-судинних хвороб зростає після менопаузи, тобто, можливо, немає особливих відмінностей між чоловіками та жінками у цьому питанні”.
Саме дослідження не дає можливості визначити, чи впливає на захворювання серця час відходу до сну саме собою. Можливо, є й інші фактори, побічно пов’язані з пізньою відправкою до сну, наприклад, розваги допізна або стрес, що заважає людям заснути. У дослідженні брали участь розширені групи піддослідних.
Більшість їх були білими заможними чоловіками та жінками 43-79 років, і, можливо, в інших вікових та етнічних групах результати можуть бути іншими. Але, за словами вчених, отримані результати узгоджуються з колишніми дослідженнями, які продемонстрували підвищений ризик захворювань серця у людей, які пізно лягають спати.
“Біологічний годинник може посилити запальні процеси і порушити баланс глюкози, і обидва ці фактори підвищують ризик серцево-судинних захворювань, – заявили вчені в інтерв’ю газеті The Guardian. – Якщо результати будуть підтверджені іншими дослідженнями, то пропаганда правильного часу відходу до сну та дотримання правил гігієни сну може стати способом зниження кардіологічної захворюваності з мінімальними витратами.
