Що ми розуміємо під поняттям “будівництво птахоферми”? Звести приміщення, підвести комунікації та змонтувати обладнання – все, можна заселяти птицю. Але реальність насправді дещо інша. Позаяк багато проблем, які виникають за рік-два після цього щасливого моменту, були закладені ще на етапі проєктування і будівництва.
Розглядати птахоферму як суто приміщення неправильно. Це технологічний об’єкт, де кожен елемент пов’язаний із продуктивністю, здоров’ям птиці та економікою виробництва. Крім того, важливо усвідомлювати, що несучки та бройлери вирощуються за різними технологіями. І навіть найменші похибки коштують дорого.
Помилки на етапі планування
Ще на самому початку виробник, зрозуміло, концентрується на витратах та термінах виконання робіт. Воно й ніби правильно, вся увага на моменті тепер. Але чи задумується він про майбутнє: як ферма працюватиме за років 5-10, чи можна буде її модернізувати, чи інтегруються потім новітні системи з наявними, чи витримає вона інші потужності, іншу щільність посадки…
І саме на старті допускаються неправильні рішення, які призводять до нерівномірного мікроклімату в корпусі, перевитрат кормів та води, низьких приростів або високої смертності, складнощів або взагалі неможливості автоматизації. У такому разі виробник має приміщення, яке фактично працює, проте технологічно обмежує у розвитку.
“Багато фермерів хочуть побудувати універсальний пташник, щоб підходив як для несучки, так і бройлерів. Одразу зауважу – це велика помилка, яка коштуватиме потім недоотриманих вами прибутків. Чому? Бо ті компромісні рішення, які впроваджують у такому приміщенні згодом будуть знижувати ефективність обох напрямів виробництва. То чи є сенс аж так економити? – переконаний Олександр Жилінський, інженер компанії “ВАДА”.
Для курей-несучок і бройлерів потрібні різні підходи до організації простору, висоти приміщення, розташування самого обладнання для птахівництва, переміщення персоналу і логістики їжі.
Економія на автоматизації – теж часта помилка серед менших за розмірами господарств. Мовляв, можливо, потім, якось… А коли настає те “потім”, то виявляється, що немає місця, де поставити транспортери, потужності електромереж не вистачає, у цьому приміщенні неможливо інтегрувати системи управління. В результаті впровадження автоматизації виходить ще дорожчим, якби це робили на старті проєктування, або, ще гірше, вона неможлива взагалі.
Ключові відмінності між несучками і бройлерами
Розуміння їх допомагає уникати стратегічних помилок.
- Щільність посадки: курям-несучкам потрібно більше простору для стабільної яйценосності та доступу до гнізд. Бройлери утримуються щільніше з метою швидкого їхнього росту та тепловиділення.
- Мікроклімат: для бройлерів потрібна стабільна температура на старті й ефективне відведення тепла в період росту. Несучки дуже чутливі до найменших відхилень температури та вологості, це одразу по якості шкаралупи та несучості.
- Освітлення у курей-несучок впливає на репродуктивну функцію, а в бройлерів – на споживання корму та ріст.
Обладнання для курей-несучок має забезпечувати комфортну яйцекладку, стабільний мікроклімат і мінімальний стрес птиці протягом усього виробничого циклу. А обладнання для вирощування бройлерів повинно гарантувати рівномірний доступ до корму й води, ефективне відведення тепла та швидкий ріст без втрат продуктивності.
Вибір обладнання: кому яке?
Обладнання – те, без чого не працюватиме навіть суперова ферма.
- Неправильні системи годівлі, а саме помилки в геометрії ліній, висоті годівниць або рівномірності подачі корму призводять до перевитрат корму, нерівномірного росту птиці.
- Напування – недостатня кількість ніпелів або неправильний тиск води призводять до зневоднення частини поголів’я та погіршення апетиту. А це що? Правильно, знову втрати.
- Нехтування мікрокліматом – вентиляція, опалення та охолодження – це допоміжні системи, а «серце» пташника. Неграмотні розрахунки тут одразу вплинуть на продуктивності ферми.
- Відсутність або часткова автоматизація – ручне керування процесами – це витрати на оплату праці персоналу, а також “сліпі” прогалини у різних системах.
Як уникнути цих помилок?
Розглядайте птахоферму як організм, а це набір окремих функцій. Саме комплексний підхід гарантує результат. Тому:
- визначити напрям виробництва і цільові показники,
- проєктувати ферму під конкретну технологію,
- одразу закладати можливість автоматизації та розширення у майбутньому,
- працювати з фахівцями, які мають саме практичний досвід.
Для успішного будівництва птахоферми важливо обрати компанію, яка працює як із невеликими фермами, так і з великими промисловими комплексами, будує птахоферми “під ключ”, та може забезпечити інженерний супровід на всіх етапах: від концепції до запуску. Саме такий підхід дозволяє реалізувати проєкти, в яких усі системи узгоджені між собою і функціонують як єдине ціле.
