Кожен рік у нас розпочинається із низки свят. На новорічні та різдвяні свята всі миряни прикрашають свою оселю, де головною прикрасою стає ялинка. Прикрашаючи зелену красуню, нам здається, що ця традиція існувала завжди. Та історія святкової ялинки і ялинкових прикрас, хоч є давньою та у слов’ян має не дуже глибокі корені.
Традиція прикрашати оселі вічнозеленими рослинами з’явилася ще з часів язичництва. Стародавні кельти поклонялися сосні, проводячи навколо неї свої містичні ритуали і шануючи її, як священне дерево.
На Різдво вперше, у ХVІІ столітті, прикрашати ялинку стали у Німеччині та Прибалтиці. Ялинкові прикраси були дуже простими, але були дуже символічними. І бідні жителі, і знатні вельможі прикрашали ялинку цукерками, сухофруктами, печивом, горіхами і шишками, які символізували земні дари, достаток і процвітання. А верхівку ялинки прикрашали Віфлеємською зіркою, яка є символом зірки, що привела трьох мудреців до маленького Ісуса Христа, згідно з Євангелієм.
З другої половини XVIII століття ялинкові прикраси стали більш ошатними: паперові квіти, позолочені ялинкові шишки і порожні яєчні шкарлупки або позолочені чи посріблені картоплини.
І лише у Х1Х столітті на початку ХХ з’являються звичні для нас ялинкові іграшки – зі скла. Їх випускають сотні склодувних заводів по всій Європі. Та мистецтво виготовлення скляних ялинкових прикрас довго зберігалося у таємниці і коштували вони великих грошей. Тому люди продовжували прикрашати деревце традиційними прикрасами, до яких додалися картонні іграшки. Найбільш популярними були фігурки звірів, птахів та ангелів, які уособлювали добрих духів, що допомагають людям.
Стародавні ж слов’яни не знали ялинки, але прикрашали будинок оберегами. Люди вірили в сили природи, здатних захистити від бід і хвороб та принести удачу і здоров’я. Кожна деталь оберегу мала свій особливий зміст: квасоля символізувала красу, перець і часник – здоров’я, мішечок – благополуччя, соняшник – успіх, насіння – удачу, мак – довголіття, хліб – добробут тощо. Фігурки ліпили з солоного тіста, щоб вони довго служили.
А ще у деяких регіонах до новорічного свята вирощували в діжках вишню, яка до свят розквітала.
У Царській Росії ялинка з’явилася після Указу Петра I «Про святкування Нового року» за європейським зразком. Тоді слов’яни перший раз прикрасили свої оселі на новорічне свято гілками ялівцю, ялини і сосни за зразками, які були в царському гостинному дворі. Лише в кінці XIX століття ялинки стали головною прикрасою і міських і сільських будинків. Іця традиція існувала практично до 1918 року.
Однак, з-за відношення прикрашеної ялинки до Різдва (тобто до релігії, церкви), прикрашати ялинку було заборонено на цілих 17 років, аж до 1935 року.
У колишньому СРСР традицію, святкувати Новий рік з прикрашеною зеленою красунею, було відроджено.
Асортимент іграшок став дуже різноманітним. У 50-х роках минулого століття, з’явилися казкові персонажі: Айболить, Дід Мороз, Снігуронька, Чіполіно, різні звірі: білочки, ведмедики, зайці. Після виходу знаменитого фільму Е. Рязанова «Карнавальна ніч», з’явилися ялинкові іграшки у вигляді годинника, на яких стрілки завмерли в положенні «без п’яти дванадцять». Модно було гілячки ялинки прикрашати ватними кульками, які імітували сніг.
У 1960-ті роки з’явилися перші електричні ялинкові гірлянди. Спочатку виглядали вони дуже просто: лампочки-кульки, пофарбовані в різні кольори: синій, жовтий, червоний, іноді розписані сніжинками і «морозними візерунками».
У 1970-80-ті роки став популярний «дощик» з фольги, а також пухнаста, мішура – срібляста, помаранчева, жовта…
З кінця 1980-х з’явилася мода на всілякі гороскопи і це не могло не позначитися на новорічній індустрії. І у 90-ті роки в продажу з’явилося безліч ялинкових кульок із зображенням тварин – символів наступаючого року. Ця тенденція актуальна і досі.
Сьогодні, вибір ялинкових прикрас дуже великий. Люди стали прикрашати не тільки ялинку, а й всю оселю та подвір’я, що, звичайно, додає святковості і настрою. Головне, що серед прикрас повинна бути, обов’язково хоч одна нова. І це може бути символ тварини наступаючого року, але ця умова вже є не обов’язковою.
Жанна БЕРЕЗОВКА
[ad id=’11619′]
[ad id=’11152′]
