Бердичівський міськрайонний суд у Житомирській області завершив розгляд резонансної кримінальної справи, де 38-річного мешканця селища Гришківці спочатку звинувачували в умисному вбивстві знайомої. Після детального аналізу всіх матеріалів і свідчень, судді вирішили змінити правову оцінку дій підсудного: замість частини 1 статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство), його визнали винним за частиною 2 статті 121 КК (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої).
Як результат, чоловіка засудили до шести з половиною років перебування за ґратами. До моменту, коли рішення набуде законної сили, обвинувачений продовжуватиме утримуватися під арештом, а учасники процесу матимуть місяць на подання апеляції.
Інцидент, що став основою для судового провадження, трапився ще в квітні 2025-го вранці. Підсудний завітав до сусіда по зарядний пристрій для мобільного, але в кімнаті помітив на ліжку поруч із господарем частково роздягнену жінку, яку знав раніше. Це спровокувало гостру сварку з взаємними образами та лайкою. Коли потерпіла образила співмешканку чоловіка, назвавши її повією, він не стримався й завдав їй кілька потужних ударів кулаком по обличчю, після чого стягнув її на підлогу та пішов на кухню з власником оселі. Через отримані серйозні травми голови та обличчя жінка загинула на місці події, не приходячи до тями.
Під час слухань у залі суду обвинувачений частково погодився з висунутими звинуваченнями, пояснюючи, що не планував позбавляти життя жертву. Він стверджував, ніби мав намір лише дати ляпаса для “виховання”, але вдарив сильніше, не усвідомлюючи можливих фатальних наслідків від таких дій. Чоловік наголосив, що не вчиняв жодних додаткових заходів для спричинення смерті та не намагався втекти з місця злочину, що свідчить про відсутність умислу на вбивство.
Оцінюючи комплекс доказів, включаючи медичні висновки, свідчення очевидців і обставини конфлікту, судова колегія дійшла висновку, що поведінка підсудного більше відповідає кваліфікації як нанесення тяжких травм з летальним результатом, а не навмисному позбавленню життя. Така перекваліфікація злочину враховувала відсутність прямого наміру на вбивство, хоча наслідки виявилися трагічними.
При визначенні виду та тривалості покарання суд узяв до уваги ступінь суспільної небезпеки діяння, а також персональні характеристики обвинуваченого. Він раніше не мав судимостей, живе в цивільному шлюбі, після початку повномасштабного вторгнення був призваний до Збройних Сил України, але самовільно покинув службу. За місцем проживання в селищі його описують переважно негативно через попередні конфлікти.
Серед пом’якшувальних факторів суд відзначив щире розкаяння підсудного та його співпрацю зі слідством у розкритті деталей правопорушення. Обтяжувальних обставин, таких як рецидив чи особлива жорстокість, встановлено не було.
Зацікавлені в деталях судового рішення можуть знайти матеріали в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером провадження 274/4690/25. Нагадуємо, що відповідно до статті 62 Конституції України, будь-яка особа вважається невинуватою в скоєнні кримінального правопорушення, доки її провину не доведено в установленому законом порядку та не підтверджено остаточним вироком суду, який набрав чинності.
Ця справа підкреслює важливість точної правової оцінки в кримінальних процесах, пов’язаних з насильством і травмами, що призводять до смерті.
