Ще нещодавно всі місцеві ЗМІ «гриміли» від новини: у селі Агатівка Бердичівського району сталося вбивство. І ось розв’язка цієї події.
8 грудня поточного року вбивці винесено вирок – 9 років і 6 місяців позбавлення волі.
Допоки йшло досудове розслідування подія обростала все новими подробицями та чутками. Односельчани обговорювали відомі і невідомі моменти того страшного дня, придумували причини скоєного, часто докладаючи щось від себе. Таке вже сільське радіо – не докладеш, не знайдеш інтересу у слухачів.
А відбувалося все так. Чоловік з «бурхливим» минулим ( з непогашеною судимістю за крадіжки) у одному селі знайшов собі зручне пристанище. А саме, «пристав» на проживання до одинокої жіночки.
Хоч жінка також не відносилася до ангельського середовища, оскільки пиячила, не працювала, не займалася вихованням єдиної дочки, яку давно віддала у добрі руки рідної сестри. Та все ж вона мала будинок, який дістався їй від попереднього співмешканця, і невелике господарство.
Таким чином чоловік знайшов собі дах над головою і безкоштовне харчування, бо сам на прожиття не заробляв.
До дати трагедії, прожили вони разом близько року. За словами сусідів, постійно пиячили і билися. За словами підсудного – мирно і в любові.
В той злощасний день «солодка парочка» пиячила ще зранку. Будучи вже добре напідпитку, чоловік виявив, що у нього з кишені пропали гроші і, звісно, вчепився до своєї товаришки по чарці за поясненням. Спочатку жінка заперечувала, що причетна до зникнення «грошових заощаджень» свого співмешканця, а потім стала дражнитися, що гроші має та йому не віддасть. Серед них зав’язалася така собі «гра» і, ніби, граючись, жінка ляснула чоловіка по обличчю.
Після отриманого ляпасу, чоловік оскаженів, він схопив перше, що йому потрапило під руку і накинув на її шию. Коли жінка повернулася до нього обличчям, щоб заглянути у очі «коханого», гумова удавка затягнулася на її шиї…
Так назавжди в її очах застигла постать чоловіка, з яким вона прожила якусь частинку свого життя.
Скільки це тривало, чоловік не пам’ятає. Коли його руки ослабли, тіло жінки обм’якло і посунулося на підлогу. Що робилося в цей час у голові вбивці ми не дізнаємося ніколи…
Чоловік вийшов з будинку і направився до своєї колишньої співмешканки, яка проживала по сусідству. Прийшовши до її садиби, попросив, щоб вона сходила до їх будинку і перевірила пульс у жінки, бо, здається, він її задушив. Побачивши в якому стані знаходиться її «колишній», жінка не повірила його словам, подумала: «Мабуть, біла гарячка, бо таке дурне меле» і вигнала його з подвір’я.
Після цього він пішов в магазин і попросив, щоб продавчиня повідомила дільничному про злочин. Вона також йому не повірила.
Далі він пішов до односельчанина та попросив, щоб той зателефонував дільничному. Цей чоловік вирішив, все-таки, перевірити слова «навіженого» і пішов з ним до помешкання та впевнився, що його слова є правдою.
А вбивця, з почуттям виконаного боргу, ліг на ліжко і спокійно поринув у сон.
Далі все за звичним сценарієм: виклик міліції, повідомлення про вбивство, виїзд слідчих на місце події, затримання, поки що, підозрюваного, показання, розслідування, суд і вирок.
Тільки, знаєте з якої суми все розпочалося? З сотні гривень… якщо вони, взагалі, були.
Так у 100 гривень оцінив чоловік життя своєї коханої…
Жанна БЕРЕЗОВКА
[ad id=’11619′] [ad id=’11152′]
