До поліції Бердичівського району звернулась 43-річна містянка та розповіла, що їй зателефонував невідомий, який представився працівником відділу з протидії кіберзлочинам. Шахрайство вищого готунку.
Незнайомець повідомив про нібито спробу несанкціонованого доступу до її банківського рахунку та запропонував допомогу для захисту коштів. Жінка повірила співрозмовнику та самостійно переказала понад 94 тисячі гривень на рахунок, який вказав абонент.
Тим часом 71-річний пенсіонер з Бердичева вирішив продати швейну машинку, про що й розмістив оголошення на відповідному сайті. До чоловіка зателефонував незнайомець, який нібито зацікавився товаром. Під надуманим приводом він переконав заявника здійснити деякі операції за допомогою банкомату, аби переказані кошти зарахувалися на картку. Згодом зв’язок з покупцем обірвався, а пенсіонер зрозумів, що «подарував» ошуканцю 1800 гривень.
А 29-річний бердичівлянин, перейшовши за фейковим посиланням, втратив 3500 гривень власних заощаджень. Чоловік мав намір продати побутову техніку через оголошення на одному з інтернет-майданчиків. Того ж дня йому у месенджер написав незнайомець, який нібито зацікавився пропозицією і погодився придбати мікрохвильовку шляхом послуги доставки сайту.
Потенційний покупець надіслав лінк, за яким продавцю потрібно було підтвердити операцію продажу. Заявник виконав всі умови, вказані у посиланні, серед іншого вказав конфіденційні дані своєї банківської картки. А за деякий час виявив відсутність коштів на своєму рахунку.
Нині у рамках розпочатих кримінальних проваджень за ст. 190 (Шахрайство) ККУ поліцейські встановлюють причетних до правопорушень. Водночас правоохоронці закликають жителів Житомирщини не довіряти повідомленням незнайомців про несанкціоноване зняття коштів, потребу якихось переказів для отримання коштів, тощо. Не розкривайте абонентам жодних конфіденційних відомостей про себе, ваші банківські рахунки та картки. При купівлі товарів на віртуальних торговельних майданчиках намагайтеся не сплачувати наперед за товар. Скористайтеся послугами післяплати, або так званої «захищеної оплати», які пропонують транспортні компанії, торгівельні інтернет-майданчики та фінансові установи.