«Бердичів» – історія про життя єврейської родини після війни, яку показав Театр імені В.Маяковського. У його основу лягла п’єса Фрідріха Горенштейна.
Починається ця історія в 1945 році і закінчується через тридцять років в 1975 році. Через історію маленької сім’ї в єврейському містечку простежується вся історія ХХ століття.
Дві сестри Рахіль і Злота, навколо яких і розгортається весь сюжет, живуть як всі радянські люди: буфет, машинка «Зінгер», ліжка із залізними спинками, стіл і шифоньєр. Вони скандалять і проклинають, плачуть і сміються, кажучи «Роки мого життя- втрачені!».
Про такі роки і йдеться у виставі.
У п’єсі розкривається поняття сім’ї. Рахіль впливає не тільки на життя своїх дітей, а й на все своє оточення. Але чим діти більше намагаються відрізнятися від своїх батьків, тим сильніше вони стають на них схожі. У кожній родині є конфлікт між поколіннями. Але все-таки їх об’єднує любов і прихильність, хоч вони всіляко намагаються це приховувати.
Чудова акторська гра, справжні декорації з радянських часів і геніальний текст, який можна розібрати на цитати – все це «Бердичів». Глядачі зможуть плакати і сміятися разом з акторами так, ніби давно зберігали і приховували свої емоції.
(фото з сайту http://www.2do2go.ru/msk/events/33016/spektakl-berdichev)
