Для бердичівлян давно не є дивом, що ціни на лікарські препарати в аптеках міста суттєво різняться. При чому коефіцієнт досить часто становить геть не маленьку суму. Різниця вартості інколи становить ціну трьох¬-чотирьох буханок хліба. Сироп від кашлю від 51 до 62 гривень
Про вигідність фармацевтичного бізнесу може свідчити кількість аптек, яка постійно збільшується. У народі жартують, що найбільш рентабельними є, очевидно, аптеки та заправки. При чому цінова політика і перших, і других є дивною.
Більшість бердичівлян, яким рано чи пізно доводиться відвідувати фармацевтичні заклади, навряд чи здогадуються, що окрім іноземних препаратів в аптеках майже завжди є вітчизняні відповідники. Вони, як правило, дешевші, і мало в чому поступаються своїм імпортним відповідникам. Такі засоби позбавлені витрат на розмитнення, тож, зрозуміло, менше коштують. Але й тут не все просто. Так, сироп від кашлю у місцевих аптеках коштує від 51 гривні 45 копійок до 62 гривень 85 копійок. Тобто на 20 % дорожче. Для порівняння: для комунальних служб рентабельність встановлена на рівні 3 %. Купуючи ж іноземний сироп, ви ризикуєте переплатити ще більше. Скажімо, сироп словацького виробництва в аптеках обласного центру коштує від 85 гривень 95 копійок до 135 гривень 65 копійок. Різниця, як бачимо, суттєва. Самі фармацевти виправдовуються, що на вартість ліків впливає розмір орендної плати.
Ситуацію покращить медичне страхування. Економічні аналітики стверджують, що цінову політику у фармацевтиці врегулювати практично неможливо. Адже комунальні чи державні аптеки є одиничними. Більшість закладів є приватними, а отже впливати на них не можна. Ліки не є підакцизним товаром, тож вартість препаратів продиктувати згори просто неможливо. Отже, житомирянам не лишається нічого іншого, як самотужки обирати аптеку із ціною, яка їм підходить. Порятунком тут могла б стати страхова медицина. Але на даному етапі ввести її неможливо, вважають страховики. Бо для цього потрібно як мінімум дві речі – рецепти, які виписують лікарі, мають бути ідентичними, а вартість ліків – однакова.
Страхові компанії не готові сьогодні брати на себе відповідальність за недостатню фаховість лікарів, а різниця в цінах на препарати змусить страховиків покривати цю різницю. Таке замкнене коло, вочевидь, не вигідне страховому бізнесу. А самі представники аптечного бізнесу в ідентичності ціни не зацікавлені. Введення єдиної рекомендованої вартості лікарських препаратів, переконані фінансові експерти, просто обвалить ринок фармацевтики. Оскільки ніяких видимих потуг влади щодо впорядкування цієї сфери та запровадження страхової медицини на законодавчому рівні не видно, можна тільки здогадуватися, кому це вигідно.
