9 березня апеляційний суд нарешті підтримав екоінспекторів і скасував відмову першої інстанції. Тепер ТОВ «КЕС» офіційно винне і має заплатити солідну суму – 1 638 488 грн – за те, що з червня по грудень 2024 року скинуло в Гнилоп’ять понад 684 тисячі кубів погано очищених стоків.
Начальник Інспекції Євгеній Медведовський не став ходити навколо: «Забруднення довкілля не може залишатися безкарним. Підприємства, які перевищують нормативи і нищать природу, мусять відповідати по повній.» Це не перша історія з цим товариством. Раніше вони вже платили понад мільйон у двох справах за подібні фокуси, а в лютому 2026-го примусово стягнули ще майже 540 тисяч. Перевірка в лютому 2025-го (позапланова, після припису з червня 2024-го) показала класичну картину: лабораторії зафіксували перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Порушення Водного кодексу – статті 44, 49, 70 – налицо.
Чому це боляче саме для Бердичева? Бо місто не має власних комунальних очисних споруд і залежить від послуг «КЕС». Якщо підприємство халтурить, страждає вся екосистема річки, а з нею – і люди.
Ось що реально загрожує: Річка накопичує токсини, хімікати та бактерії – риба гине, рослини в’януть, екосистема руйнується. Забруднена вода може просочуватися в питні джерела чи використовуватися для поливу – звідси кишкові інфекції, гепатит, шкірні проблеми, алергії. Місто втрачає на рекреації, риболовлі, потенційному туризмі – плюс витрати на додаткову очистку води та постійний контроль за «КЕС». Якщо підприємство не заплатить добровільно, виконавча служба візьметься за примусове стягнення, а це може призвести до обмежень водовідведення для всього міста.
Екоінспекція вже готує судові накази і обіцяє контролювати кожен крок виконання. Вони не відступають – і це правильно. Бо поки приватні очисні споруди працюють абияк, Бердичів сидить на пороховій бочці: і екологія, і здоров’я людей, і бюджет під ударом.
Може, пора серйозно подумати про власні очисні? Або хоча б жорсткіший контроль і штрафи, щоб таким, як «КЕС», не хотілося економити на фільтрах. Бо чиста вода – це не розкіш, а базова умова нормального життя. Слідкуємо далі, бо такі історії точно не закінчуються одним рішенням.
