У Бердичеві маленькі школярі з гімназії №14 згадували Кобзаря: щирі слова, вірші та натхнення на 9 березня
В гімназії №14 на Білопільській у Бердичеві було по-справжньому зворушливо. День народження Тараса Григоровича Шевченка — це завжди особливий привід, а коли його святкують малюки з перших-четвертих класів, то взагалі серце тане. Діти не просто сиділи й слухали нудні лекції. Вони пригадували Кобзаря по-справжньому: читали його рядки вголос, обговорювали, малювали, мабуть, і співали щось. А головне — вчительки нагадали ту знамениту цитату, яка для багатьох з нас як мантру звучить:
«Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь».
Саме так. Пам’ятаємо. Читаємо. Надихаємося. Це не гучні гасла, а те, що дійсно залишається в голові в маленьких бердичівлян.
Валентина Адаменко, начальниця управління освіти і науки Бердичівської міської ради, поділилася своїми думками дуже тепло, по-людськи: «День народження Великого Кобзаря — це не просто дата в календарі. Це нагода для наших діток відчути, хто ми є, звідки коріння. Коли малюки з початкової школи самі беруть до рук вірші Шевченка, промовляють їх, то бачиш, як в очах спалахує щось справжнє. Ми в Бердичеві робимо все, щоб патріотизм не був на папері, а жив у серцях. Дякую вчителям гімназії №14 — ви робите велику справу, виховуючи покоління, яке не цурається свого».
І знаєте, це не порожні слова. У час, коли війна триває, а наші діти ростуть серед сирен і новин, такі заходи — як ковток свіжого повітря. Вони нагадують: Україна — це не тільки боротьба, а й культура, мова, поезія, яка робить нас сильнішими.
Бердичівські школи традиційно активно долучаються до Шевченківських днів: десь покладають квіти до пам’ятника, десь проводять челенджі чи концерти. Але от саме в гімназії №14 цього разу акцент на найменших — і це круто. Бо якщо з дитинства прищеплювати любов до рідного слова, то потім не доведеться «наздоганяти» в старших класах.
Тож якщо у вас є малята в початковій або просто хочете згадати Шевченка по-доброму — поділіться цим. Читайте разом. Надихайтеся. Бо слова Кобзаря досі працюють: учімося, читаємо, і свого — точно не цураємося. Слава Україні!
