Ювілей Ганни Шкляренко відсвяткували у громаді. Першого дня осені 1924 року на Київщині у сім’ї колгоспника та медикині народилася Ганна Шкляренко. Всього у родині було семеро дітей, і Ганна, закінчивши дев’ять класів, розпочала свою трудову діяльність у колгоспі як різноробоча.
Життя Ганни Шкляренко переповнене випробуваннями. Друга світова війна докотилася до України, і 17-річну дівчину відправили до Німеччини, а згодом – до концтабору в Австрії. Попри важкі умови, Ганні вдалося вижити у цьому пеклі. Після війни вона працювала в Угорщині, а потім знову повернулася до Німеччини.
У 1950 році Ганна Шкляренко оселилася в Бердичеві. Вона почала працювати у дитячому санаторії на посаді сестри-господарки, а у 60-х роках продовжила свою кар’єру у військовому шпиталі міста. Згодом вийшла на заслужений відпочинок.
Понад півстоліття подружнього життя Ганна провела разом з Іваном Шкляренком, який працював художником на підприємстві «Комсомолець». Івана Петровича не стало на 92-му році життя. Разом вони виховали двох доньок, а зараз Ганна має одну онучку та одну правнучку.
З нагоди сторічного ювілею Ганну Шкляренко привітали представники міської влади на чолі з міським головою Сергієм Орлюком. Керівники управління сім’ї та соціального захисту населення також долучилися до привітань, висловивши щиру подяку за нелегке, але насичене життя, яке прожила ювілярка. Дивуються всі, хто знає Ганну Дорофіївну, що, попри прожиті роки, вона зберігає молодість душі та невичерпну любов до життя.
Сама пані Ганна каже, що в цьому немає нічого дивного: як би важко не було, вона завжди любила життя й продовжує це робити до сьогодні. У найтемніші моменти намагалася підсвічувати собі дорогу світлом власної душі. І того світла вистачало не лише їй самій, а й іншим людям, проторюючи шлях довжиною в ціле століття.
Міський голова Сергій Орлюк та вся бердичівська громада щиро бажають ювілярці зустрічати кожен новий ранок з усмішкою на обличчі та відчуттям щастя в серці. Божої ласки Вам, пані Ганно, любові від рідних та життя в мирній Україні!
