Бердичівщина попрощалася з Героєм — Сергієм Мовчаном, нашим земляком, мужнім воїном, батьком, сином, братом… Людиною, яка віддала найцінніше — своє життя — заради миру і свободи кожного з нас.
Сергію було лише 37… Його дитинство і юність пройшли у селі Семенівка. Коротка, але світла доля поєднала його з трьома громадами Бердичівського району — Семенівською, Швайківською і Гришковецькою. Сьогодні всі три громади, єдиним серцем, стали на коліна перед його пам’яттю.
Уздовж дороги, якою їхав траурний кортеж, мовчки стояли люди — з квітами, прапорами, зі сльозами в очах. Стояли діти, дорослі, старші. Всі — у щемкому мовчанні, сповненому болю і вдячності.
Сергій загинув як Герой, боронячи рідну землю на Донеччині. Його не зламали — він до останнього залишався вірним Україні.
Прощання було гідним: військовий оркестр, залпи почесної варти, спільна молитва. І той останній шлях до сільського кладовища, серед дубів і ясенів, у Половецькому… Земля прийняла свого сина — із честю і тишею.
“У нього залишилися дружина, діти, батько, сестра з родиною. А в нас залишився біль, що не втамується… і пам’ять, що не зітреться. Від імені всієї громади схиляю голову в глибокій шані”, – наголосила голова Семенівської громади Наталія Семенюк.
Герої не вмирають. Вони живуть у серцях свого народу.
