Бумс: а не чистим трубочистам … 2 роки ув’язнення

0

«Плюс» 2 роки ув’язнення до вже існуючого позбавлення волі отримав засуджений РВК №73 за те, що вчергове відмовся прибрати у камері. Вирок злісному порушнику режиму днями оголосив Бердичівський міськрайонний суд.

25-річний молодий чоловік уже чотири рази був судимий, востаннє – за умисне заподіяння правоохоронцю тілесних ушкоджень легкої або середньої тяжкості. Минулої зими прибув до Райківської виправної колонії №73 для відбуття покарання і тут почалось! Молодик систематично – майже 4 десятка разів – порушував режим тримання, за що притягався до дисциплінарної відповідальності. Також до засудженого, згідно ухвали суду, застосовувався і суворіший захід стягнення – переведення до приміщення камерного типу на 2 місяці.


Однак, належних висновків чоловік для себе так і не зробив та продовжив порушувати режим тримання, тому й опинився на тиждень у ДІЗО. Там його ознайомили із встановленими правилами, згідно яких, відповідно до графіку, засуджені мають прибирати камеру ізолятора, в якій утримуються. Цей в’язень проводити прибирання категорично відмовився. Як наслідок – «заробив» собі ще одну судову справу – за обвинуваченням у злісній непокорі вимогам адміністрації установи виконання покарань (стаття 391 КК України).


«Не прибирав, бо і так було чисто», – такої думки дотримувався на суді сам засуджений. Мовляв, із «напарником» по камері вони щодня наводили у своєму невеличкому приміщенні порядок, бо «самі у цьому зацікавлені». А в день події представники адміністрації зайшли до нього відеокамерою, ганчіркою, віником та відром і сказали прибрати, а почувши його відповідь, попередили про кримінальну відповідальність.


Загалом у колонії чоловік має негативні характеристики як злісний порушник режиму утримання, до того ж, схильний до нападів на працівників та захоплення заручників. Відмовлявся братися за віника й ганчірку і раніше, а цього разу не виконав свого обов’язку із прибирання навіть, отримавши письмове розпорядження начальника тюрми. Поняття чистоти у кожного своє, зазначили на суді представники виправної установи, однак правила є правила.


Суд також не брав до уваги факт, було прибрано в той момент у камері, чи ні. Натомість розцінив відмову обвинуваченого виконувати законні вимоги як спробу підлаштувати адміністрацію РВК №73 під власні забаганки і перебувати у місцях позбавлення волі на висунутих ним умовах, а не на умовах, визначених законодавством. Також суспільна небезпека дій порушника полягає ще й у зниженні авторитету співробітників колонії в очах інших засуджених, що ускладнює її нормальну діяльність.


Зрештою, засудженого визнали винним у злісній непокорі адміністрації установи виконання покарань та призначили йому 2 роки позбавлення волі. А так як підсудний не відбув іще попереднього покарання, то остаточний термін його ув’язнення становить майже три роки.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення на вирок може бути подана апеляційна скарга.

«Плюс» 2 роки ув’язнення до вже існуючого позбавлення волі отримав засуджений РВК №73 за те, що вчергове відмовся прибрати у камері. Вирок злісному порушнику режиму днями оголосив Бердичівський міськрайонний суд.

25-річний молодий чоловік уже чотири рази був судимий, востаннє – за умисне заподіяння правоохоронцю тілесних ушкоджень легкої або середньої тяжкості. Минулої зими прибув до Райківської виправної колонії №73 для відбуття покарання і тут почалось! Молодик систематично – майже 4 десятка разів – порушував режим тримання, за що притягався до дисциплінарної відповідальності. Також до засудженого, згідно ухвали суду, застосовувався і суворіший захід стягнення – переведення до приміщення камерного типу на 2 місяці.


Однак, належних висновків чоловік для себе так і не зробив та продовжив порушувати режим тримання, тому й опинився на тиждень у ДІЗО. Там його ознайомили із встановленими правилами, згідно яких, відповідно до графіку, засуджені мають прибирати камеру ізолятора, в якій утримуються. Цей в’язень проводити прибирання категорично відмовився. Як наслідок – «заробив» собі ще одну судову справу – за обвинуваченням у злісній непокорі вимогам адміністрації установи виконання покарань (стаття 391 КК України).


«Не прибирав, бо і так було чисто», – такої думки дотримувався на суді сам засуджений. Мовляв, із «напарником» по камері вони щодня наводили у своєму невеличкому приміщенні порядок, бо «самі у цьому зацікавлені». А в день події представники адміністрації зайшли до нього відеокамерою, ганчіркою, віником та відром і сказали прибрати, а почувши його відповідь, попередили про кримінальну відповідальність.


Загалом у колонії чоловік має негативні характеристики як злісний порушник режиму утримання, до того ж, схильний до нападів на працівників та захоплення заручників. Відмовлявся братися за віника й ганчірку і раніше, а цього разу не виконав свого обов’язку із прибирання навіть, отримавши письмове розпорядження начальника тюрми. Поняття чистоти у кожного своє, зазначили на суді представники виправної установи, однак правила є правила.


Суд також не брав до уваги факт, було прибрано в той момент у камері, чи ні. Натомість розцінив відмову обвинуваченого виконувати законні вимоги як спробу підлаштувати адміністрацію РВК №73 під власні забаганки і перебувати у місцях позбавлення волі на висунутих ним умовах, а не на умовах, визначених законодавством. Також суспільна небезпека дій порушника полягає ще й у зниженні авторитету співробітників колонії в очах інших засуджених, що ускладнює її нормальну діяльність.


Зрештою, засудженого визнали винним у злісній непокорі адміністрації установи виконання покарань та призначили йому 2 роки позбавлення волі. А так як підсудний не відбув іще попереднього покарання, то остаточний термін його ув’язнення становить майже три роки.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення на вирок може бути подана апеляційна скарга.

«Плюс» 2 роки ув’язнення до вже існуючого позбавлення волі отримав засуджений РВК №73 за те, що вчергове відмовся прибрати у камері. Вирок злісному порушнику режиму днями оголосив Бердичівський міськрайонний суд.

25-річний молодий чоловік уже чотири рази був судимий, востаннє – за умисне заподіяння правоохоронцю тілесних ушкоджень легкої або середньої тяжкості. Минулої зими прибув до Райківської виправної колонії №73 для відбуття покарання і тут почалось! Молодик систематично – майже 4 десятка разів – порушував режим тримання, за що притягався до дисциплінарної відповідальності. Також до засудженого, згідно ухвали суду, застосовувався і суворіший захід стягнення – переведення до приміщення камерного типу на 2 місяці.


Однак, належних висновків чоловік для себе так і не зробив та продовжив порушувати режим тримання, тому й опинився на тиждень у ДІЗО. Там його ознайомили із встановленими правилами, згідно яких, відповідно до графіку, засуджені мають прибирати камеру ізолятора, в якій утримуються. Цей в’язень проводити прибирання категорично відмовився. Як наслідок – «заробив» собі ще одну судову справу – за обвинуваченням у злісній непокорі вимогам адміністрації установи виконання покарань (стаття 391 КК України).


«Не прибирав, бо і так було чисто», – такої думки дотримувався на суді сам засуджений. Мовляв, із «напарником» по камері вони щодня наводили у своєму невеличкому приміщенні порядок, бо «самі у цьому зацікавлені». А в день події представники адміністрації зайшли до нього відеокамерою, ганчіркою, віником та відром і сказали прибрати, а почувши його відповідь, попередили про кримінальну відповідальність.


Загалом у колонії чоловік має негативні характеристики як злісний порушник режиму утримання, до того ж, схильний до нападів на працівників та захоплення заручників. Відмовлявся братися за віника й ганчірку і раніше, а цього разу не виконав свого обов’язку із прибирання навіть, отримавши письмове розпорядження начальника тюрми. Поняття чистоти у кожного своє, зазначили на суді представники виправної установи, однак правила є правила.


Суд також не брав до уваги факт, було прибрано в той момент у камері, чи ні. Натомість розцінив відмову обвинуваченого виконувати законні вимоги як спробу підлаштувати адміністрацію РВК №73 під власні забаганки і перебувати у місцях позбавлення волі на висунутих ним умовах, а не на умовах, визначених законодавством. Також суспільна небезпека дій порушника полягає ще й у зниженні авторитету співробітників колонії в очах інших засуджених, що ускладнює її нормальну діяльність.


Зрештою, засудженого визнали винним у злісній непокорі адміністрації установи виконання покарань та призначили йому 2 роки позбавлення волі. А так як підсудний не відбув іще попереднього покарання, то остаточний термін його ув’язнення становить майже три роки.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення на вирок може бути подана апеляційна скарга.

 Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області