Чому ми потрапляємо в ситуацію, коли не можемо вибрати між двома або навіть трьома чоловіками, до яких, здається, відчуваємо схожі почуття? Чи можливо любити кількох одночасно?
Мені траплялося кілька разів бувати в ситуаціях, коли в мене було більше одного чоловіка. (На виправдання відразу хочу зазначити, що бували й часи, причому куди як частіше, коли чоловіків у мене було менше одного.) Ні-ні, я не зраджувала. Зазвичай все складалося набагато заплутаніше. Наприклад: «Ми вже майже розлучилися з Миколою, а з Сергійком я ще не зрозуміла — у нас стосунки чи не зовсім, а поки що суд та справа, я зачарована Мишком (до речі, він уміє робити з простирадла класного слоника)».
Відчуття фізичної неохайності в цілому виправляється старанним душем, а от психіку так швидко не прополощеш, і, цілуючи зелені очі, ти пам’ятаєш, що ще вчора ти цілувала очі карі. Пам’ятаєш – і докоряєш себе за це. Культурний бекграунд, що поробиш. Сексуальне життя воно таке, так. Тисячолітні традиції вірності та моногамії так просто на звалище історії не відправиш — тут потрібна гарна міцна тачка.
Конструювати тачку взялися англосакси. Ось за що я їх люблю, то це за ґрунтовність у технічних питаннях. Якщо є явище, у нього має бути назва. І правила звернення (наприклад, статті у журналах, як із цим явищем поводитися).
Завдяки цим статтям ми тепер знаємо, що бувають стосунки «ексклюзивні» та «не ексклюзивні». Буває відкритий шлюб. А ще буває поліаморія, теж цілком гідний і дуже модний спосіб відчувати почуття кількох партнерів. До речі, поліомористи навіть мають свій офіційний прапор.
«Поліаморія», вигадали теж. Називали б це чесно та просто: «проміскуїт». Гаразд, я згодна, проміскуїт — зовсім не те (це коли всі навколо з ким потрапило сексом займаються без огляду на обставини). Ось в одного мого приятеля будинку стоїть акваріум з білими мишами – там такий проміскуїт твориться, що в акваріум заглядати часом незручно (причому каже, що на нього це видовище має релаксуючий ефект).
А поліаморія — це, згідно зі словниками, «любовний союз із кількістю учасників, що перевищує двох».
Тобто, припустимо, 10 людей різних статей зустрічаються і кажуть: тепер ми всі любимо один одного і спимо лише одне з одним. Жодних ревнощів, ніяких образ. Але сексу на боці ми не потерпимо, бо це буде брехня та зрада. Відносини лише у межах кола. Ну гаразд, якщо хтось дуже тобі сподобається збоку — наводь його до нас знайомитись: якщо він нам усім сподобається, візьмемо його одинадцятим.
І живуть так деякі — роками та десятиліттями — в повному задоволенні від того, що відбувається. (Насилу, якщо чесно, уявляю собі не англосаксу в поліаморічному союзі — все-таки всі ці договори, зобов’язання та точно прописані права кожного з учасників не на всіх частинах суші приживаються.)
А є ще «відкриті стосунки». Навіть в офіційному шлюбі. Живуть чоловік із дружиною, при цьому сплять із ким попало, але завжди кажуть один одному правду. «Милий, я сьогодні затримаюся на роботі, планую вдатися з Іваном Івановичем пристрасті в конференцзалі». — Добре, моє сонечко, я й сам подумую про щось подібне. До вечора, люба!
А є ще «зради за домовленістю». Це взагалі краса що таке. Коли на початку стосунків пара сідає з блокнотами й складає меморандум про те, що можна робити, а чого не можна.
Наприклад, зраду ухвалюється не вважати зрадою, якщо:
- це був одноразовий “п’яний” секс;
- це був секс із кимось із колишніх чоловіків чи дружин;
- ви не цілувалися у губи;
- секс стався на відстані понад 500 миль від будинку;
- секс був зі справжнісінькою кінозіркою (трапляються ж у житті чудеса!).
Або, наприклад, кожному дається карт-бланш на три зради за весь час стосунків – четверта призводить до розриву.
Або подружжя найсуворіших правил після десяти років шлюбу вирішує цього року виїхати у відпустку окремо — і ні в чому собі там не відмовляти. А потім ні про що один одного не питати, з повагою ставлячись до права на таємницю приватного життя. Навіть кладете ви пляжні шорти чоловіка в прання, випадає залляте сльозами та вимазаний помадою лист, а ви – зажмурюєтеся і викидаєте його, не читаючи. Тому що ви чесний договороспроможний партнер. Ось це просто вищий пілотаж!
Тому для домашнього вживання я б порекомендувала запозичити (якщо вже з’явилася потреба щось запозичувати) таку чудову річ, як «ексклюзивні» та «не ексклюзивні» стосунки. Особливо в них добре відсутність усіляких блокнотів та довгих розмов на теми, на які мені, наприклад, розмовляти не дуже хотілося б.
За умовчанням вважається, що будь-які стосунки — не ексклюзивні, поки що немає інших домовленостей. Ось ви зустрічаєтеся з чоловіком, ходите на побачення, діліть з ним ліжко, їздите на курорти, але поки ви не дали один одному зобов’язання вірності – ви маєте повне право мати інші романи паралельно. І не відчувати жодного почуття провини, бо все йде згідно з прийнятими правилами.
Але тут треба дотримуватися деяких умов. Принаймні згідно з загальноприйнятою традицією:
- Не казати «я тебе кохаю». Освідчення в коханні автоматично переводить відносини в ексклюзивні;
- з друзями не ексклюзивного партнера знайомити можна, з батьками – ні;
- ні в якому разі не ревнувати. До того, не розпитувати: “А де ти був?”, “А хто це тобі дзвонив?”, “А у тебе є хтось крім мене?” Якщо ви випадково бачите його на вулиці з іншою дамою, можна чемно посміхнутися і привітатися, але не більше;
- прийшовши з не ексклюзивним партнером, наприклад, на вечірку, не можна відверто фліртувати з іншими чоловіками або тим більше зникати з ними до ранку. Поки ви разом, ви створюєте один в одного ілюзію ексклюзивності саме на цей вечір;
- про контроль безпеки сексу за наявності кількох партнерів одночасно й говорити не доводиться – зрештою, ми тут усі дорослі відповідальні люди.
І, що найприємніше, ці відносини зовсім не припускають, що неодмінно настане момент, коли потрібно буде твердо вирішувати, «куди ми, власне кажучи, прямуємо». Історія знає випадки, коли не ексклюзивні стосунки тривали десятиліттями — на задоволення всіх учасників процесу.
Зазвичай ексклюзивність відносин передбачає обмін фразами на кшталт цих:
- “У мене крім тебе нікого немає, і я не хочу нікого іншого”;
- “Давай у тебе не буде інших жінок (чоловіків)”;
- “Я не хочу тебе ні з ким ділити”.
Ну і про “я тебе люблю” тут вже було сказано. У другого партнера, до речі, варіантів небагато — або сказати «я тебе теж» і зануритися в ексклюзиві, або морозити, що поки що не готовий до серйозних стосунків, і розуміти, що найімовірніше це кінець будь-яких стосунків взагалі. Можна ще промовчати й загадково посміхнутися, але тут момент тонкий: ясно, що рішення доведеться ухвалювати найближчим часом.
А закінчується ексклюзивність у момент вашого офіційного розриву. Що знов-таки залишає простір для маневру. Згадаймо знамениту колізію з серіалу «Друзі», коли Рейчел повідомляє Россу, що між ними все скінчено, і за годину Росс опиняється в обіймах сторонньої красуні. Герої потім кілька сезонів криваво з’ясовували, було Россі право на це чи ні. Росс стверджував, що формально він не був на той момент в ексклюзивних відносинах з Рейчел, бо вона заявила про розірвання договору, а Рейчел наполягала на тому, що Росс — собака безсовісна.
Загалом усе, звичайно, не надто просто, і поліаморія з ексклюзивами з’явилися не випадково. Зате за наявності такої ґрунтовної програми розвитку відносин якось менше стає докорів совісті, сумнівів та занепокоєння. Кажу ж: англосакси молодці, вміють вирішувати невирішене.
Але крутіше за всіх, звичайно, влаштувалися білі миші.
Ми розповідали раніше про чотири секрети міцних сімейних відносин.
