Тепло сердець це дуже важливо! У лікарняній палаті стало по-особливому тепло. Не тільки від гарячих вареників і налисників, які діти дбайливо передали пораненим військовим , а й від щирих усмішок, обіймів та дитячих малюнків, що несуть у собі найбільший скарб – любов і вдячність.
Цими днями українських воїнів, які проходять лікування та реабілітацію, відвідали маленькі члени та членкині клубу «Слідопитів» при церкві Адвентистів сьомого дня. Разом із пастирем Степаном Кумчаком та керівником ГО «Сім’ї загиблих (померлих) Захисників та Захисниць Бердичівської громади» Володимиром Катюшком вони приїхали до наших Героїв не з порожніми руками.
В автівках – пакунки з фруктами та цитрусовими, домашні голубці, вареники й налисники, приготовані руками батьків «Слідопитів», прихожан церкви та родин загиблих воїнів. Їжа, що пахне домом. Їжа, яка нагадує, за що вони воювали й що оберігають – тепло сім’ї, затишок кухні, дитячий сміх.
«Це не просто їжа. Це наша вдячність, наша любов, наша підтримка. Ми хочемо, щоб вони відчували: їхні подвиги – не забуті, їхнє здоров’я – не байдужа справа, їхня боротьба – не марна», – ділиться Володимир Катюшко.
Церква та громадська організація давно працюють разом, допомагаючи військовим. Домашня їжа, листи з фронту, молитви, волонтерська підтримка – все це вже стало традицією, яка об’єднує серця.
Цього разу до бійців на лікуванні гостинці потрапили ще гарячими – завдяки термобоксам і швидкій доставці. А найціннішим дарунком стали дитячі листівки та малюнки: прості, щирі, з кольоровими серцями, сонцем, синьо-жовтими прапорами й словами: «Дякуємо!», «Ви – наша гордість», «Одужуйте швидше!»
Обійми, теплі слова, щасливі очі – ця зустріч не залишила байдужим нікого. Бійці, які звикли до холоду окопів, до ворожих обстрілів, до важких ночей без сну, на мить знову відчули себе вдома. Там, де їх чекають. Там, де їх люблять. Бо є речі, що лікують краще за ліки. І ця зустріч – саме з таких
