Голова Швайківської громади Бердичівського району розпочав гостру дискусію про нагороди під час війни.
У соціальній мережі Фейсбук Габріел Мкртчян написав наступне повідомлення, повідомляють Новини Бердичева.
Ми живемо тут, у відносному мирі і спокої та нескінченному боргу перед тими, хто сьогодні в окопах, хто щодня дивиться у вічі смерті та ризикує собою, щоб захистити рідну землю від ворога, йдеться у дописі.
Чи гідні ми такої плати? Чи достойні їх щоденної праці та надійного захисту, мужності та звитяги? Чи можемо ми своїми вчинками досягнути їх подвигу? Не всі і не завжди! На фронті все чітко та прозоро: є побратим, з яким ти пліч-о-пліч ведеш боротьбу і є ворог, якого потрібно знищити. На місцях, де не ведуться бойові дії, дійсність зовсім інша. Є вороги, які видають себе за друзів. Є пристосуванці, які ставлять себе за героїв. Є користолюбці, які думають, що вони волонтери. А ще політичні ігри та інтриги, лицемірство та підлість, і вовків в овечій шкірі – вистачає.
Чому їх синів, які щоденно ризикують собою, не відзначають. За що така почесть окремим особам, яких об’єднує партійна належність та лояльність до певних осіб, що мають владу та вплив. Як можна було підписати подання на таке нагородження, що зробила наша Бердичівська РВА?!
Ба, більше, ділитися на сторінках у соціальних мережах своїми фото з нагородження та пишатися цим? Не можу усвідомити цьго і я…Будучи головою громади, не розумію, за які заслуги мої колеги отримали нагороду «За оброну України».
Емоції і досі вирують, а біль за хлопців та їх рідних не вщухає. Якщо хтось подумає, що в мені говорить заздрість, то він сильно помиляється.
Переконаний, такі нагороди повинні отримувати ті, хто дійсно обороняє Україну, хто безкорисливо допомагає та підтримує наших захисників. Не всі захисники повернуться додому живими, не кожен отримає ордени та нагороди, а зустрічатимуть тут їх наші «медалісти», які невідомо за які заслуги отримують почесті.
“Нині всі свідомі українці обороняють Батьківщину. Кожен з нас воїн, на своєму фронті та своєму місці. Війна закінчиться нашою Перемогою, ми в це свято віримо. Хлопці повернуться додому. І чи зможуть теперішні «орденоносці» поглянути їм у вічі? Чи не соромно їм перед батьками, дружинами та дітьми наших Героїв? Чи не досить вже?”, – наголосив Габріел Мкртчян.
