Коли людина з рук твоїх, Учителю,
Іде у світ: на краплю світ людніє…
І. Драч
Уже стало доброю традицією Мирославської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. імені О.І. Онишка 17 лютого відзначати День школи. На урочистості прибуло багато гостей: начальник відділу освіти Бердичівського РДА Мишківська В.М., завідуюча методичним кабінетом Муренко В.Л., сільський голова Довбищук Т.І. директор Слободищанської ЗОШ І-ІІ ст. Чумак Ж.Є., голова піклувальної ради школи Левицький В.В., голова батьківського комітету Лисюк Ю.П., вчителі-пенсіонери, випускники школи попередніх років, батьки.
Наша школа – це наша історія. У неї велика педагогічна сім’я. Кому завдячуємо тим, що шкільні традиції передаються із року в рік? Звичайно, нашим найстаршим і наймудрішим учителям.
130 літ! Багато це, чи мало? Що було позаду, і що чекає нас попереду? Яка ти, школо? З чого починала своє існування? Що було і є цікавого в твоєму житті? Про що ти мрієш, і на що сподівається? Про це довідалися присутні з літературно-музичної композиції, яка вмістила в собі кілька блоків з історії школи: церковно-парафіяльна школа (1884 р.); школа у 20-ті роки; школа у 1940-1967 роки; школи за часів керівництва О.І. Онишка; школа ХХІ століття «Впевнена хода».
У цей день Олегу Іоновичу виповнилося б 75… Тому основною сторінкою історії школи були спогади колег, дружини саме про нього. Він писав книгу свого життя лише 68 років. І без чорновиків – відразу начисто. Не один сад посадив і виростив, збудував не лише власний дім, а й школу, виховав не тільки власних дітей, а й сотні чужих, які теж стали йому рідними.
Чи є на Бердичівщині хоча б одна людина, яка б не чула про О.І.Онишка? Мабуть, немає. Бо за своє життя зробив Олег Іонович стільки добра, що вистачило б на багатьох. 33 роки був умілим капітаном свого корабля – школи. Високий авторитет директора та його колег сприяв активному потягу шкільної молоді до вчительської роботи. Напевно, в жодній школі району немає стільки вихованців, які б обрали професію вчителя, їх не перелічити.
Його називали у районі великим навчителем – і це заслужено. Відмінник освіти УРСР та СРСР, вчитель-методист, Заслужений вчитель України, трудівник з 46-річним стажем роботи. За сумлінну працю мав безліч нагород. Школа його не забула і не забуде. Із 2010 року вона гордо несе почесне звання Заслуженого вчителя Олега Іоновича Онишка.
У цей день говорили про одного з найкращих послідовників Олега Іоновича Артемчук Г.В., яка протягом 10 років, прийнявши естафету колишнього директора школи, повністю віддавалася роботі, не дозволяючи нікому знижувати планку порядності і відповідальності. Праця Галини Василівни гідно оцінена державою. Багато теплих слів звучало в її адресу від учнів, учителів.
З кожним роком школа зростає, росте, утверджується та розквітає. Вона ділиться своїм добром, світлом, красою. Вона сіє паростки мудрості, досвіду, знань в дитячі серця. І вони проростають. Нині колектив школи очолює Бабійчук Валерій Васильович, високопрофесійний і досвідчений педагог. У своєму виступі перед гостями він з гордістю говорив про своїх учнів. За 65 останніх років зі школи вийшло 1840 випускників, з них – 101 медаліст. Близько 100 з них обрали фах військовослужбовців, більше 80 – професію вчителя, близько 60 випускників працює в сфері медицини.
Дні, які переживає наш народ сьогодні, можна без перебільшення назвати днями тривоги, болю і надії. До лав українського війська стало багато наших випускників. Вони з честю виконують свій обов’язок перед Батьківщиною.
Минають дні, летять у небуття
Діяння, вчинки в хвилях круговерті.
Лишаються лиш сказані слова,
Хоч не завжди значимі і відверті.
Така є правда! Де її сховать?
А як приємно успіху радіти,
Коли слова подякою бринять
І душу нашу споглядають діти!
Монько Л.М., учитель української мови та літератури Мирославської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. О.І. Онишка