Патріотизм неможливо привити насильно. Але ми, українці, вбираємо з молоком матері любов до рідного краю, до своєї Батьківщини. Століттями вороги намагалися знищити та вщент викорінити нашу національну самобутність. Та українська культура, українська солов’їна мова, наша культура та звичаї проростали рядками віршів Тараса Шевченка, лунали народними піснями й шепотіли вночі словами молитви, благословляючи дітей на кращу долю.
Саме тому сьогодні кожен маленький українець знає напам’ять Гімн України, пісню «Ой у лузі червона калина», що стали символами незламності та нескореності українського народу. Наскільки втомилися від війни наші діточки, що вони по-дитячому наївно, але щиро й вірно мріють про перемогу. Та зовсім по дорослому ненавидять наших ворогів, що принесли нам стільки горя й сліз.
