Грудень місяць для нас – це, не тільки, кінець року і передноворічні турботи. А й місяць насичений подіями, які є історично-значимими для всього світу.
Грудень вніс багато подій і у історію нашого міста. Перегорнемо деякі її сторінки і пригадаємо події, що сталися у грудні.
У грудні 1845 року царським указом Бердичеву було надано статус міста. Одночасно місто стало центром Бердичівського повіту.
3 грудня 1857 в селі Терехове (Бердичів) народився Джозеф Конрад (при народженні Юзеф Теодор Конрад Коженівський).
Поляк за походженням, він отримав визнання як англійський письменник.
Літературний дебют Конрада відбувся в 1895 році, коли був опублікований роман «Каприз Олмейера». За ним пішли романи «Вигнанець» (1896), «Негр з „Нарциса“» (1897), «Лорд Джим» (1900), повість «Серце темряви» (1902), роман «Ностромо» (1904) та інші твори. Під впливом Достоєвського написав кілька політичних романів, серед них «Таємний агент» (1907) і «Очима Заходу» (1911).
Помер Джозеф Конрад 3 серпня 1924 року від серцевого нападу в своєму будинку в Бишопсборні і залишив незакінчений роман «Очікування».
6 грудня 1751 року було освячено Миколаєвський храм, на місці якого нині споруджено Свято-Миколаївський собор, що розміщений у центрі міста. Храм Святого Миколая, побудований у 1748 р., завдяки власниці міста Варвари Завіш, жінки Миколи Радзивіла, було зведено з дерев’яного зрубу.
4 грудня 1774 року у ньому було освячено малий престол, який створено, в честь великомучениці Варвари, її сином Матвієм Радзивілом.
Так Миколаївська церква на пів століття стала для правителів Бердичева – Радзивилів їх родовим храмом, про який вони мали особливе «власницьке піклування».
Нинішній собор побудували в 1908 році. З 1921 по 1937 р. у церкві служили обновленці. У 1938 році храм закрили за розпорядженням влади, а все майно розграбували або знищили. Таємничим чином зникла і головна святиня храму – ікона святителя Миколая.
Богослужіння в церкві відновилося в 1942 році, а в 1996 році бердичівський Свято-Миколаївський храм отримав статус собору. У 2013 році було прийнято рішення про позолочення соборних куполів майстрами з Києво-Печерської Лаври.
12 грудня 1905 року народився Василь Семенович Гроссман (справжнє ім’я Іосиф Соломонович Гроссман) – журналіст, військовий кореспондент, прозаїк.
Працюючи при інститутах хіміком-асистентом, у 1934 році він опублікував свою першу повість з життя шахтарів і заводської інтелігенції «Глюкауф», яку підтримав Горький, і розповідь про Громадянську війну «В місті Бердичеві». Успіх цих творів зміцнив Гроссмана в бажанні стати професійним письменником. За його авторства видано більше десятка книг. Помер письменник 14 вересня 1964 року у Москві.
У грудні 1925 року виникла ідея створення історичного музею у Бердичеві. У листопаді 1926 року було відкрито соціально-історичний музей, а в 1928 році – заповідник, який увійшов до числа найбільших музеїв України.
Під час другої світової війни, в роки окупації Бердичева, значна частина експонатів музею та заповідника була знищена, частково вивезена до Німеччини. З перших днів після визволення Бердичева музей почали відновлювати.
29 грудня 1944 музей отримав своє друге народження, після кропіткої роботи співробітників музею з зборів і систематизації експонатів. На той час він складався з чотирьох відділів: археологічного, історичного, етнографічного та відділу Другої світової війни.
Потім музей відродиться втретє.
15 грудня 1943 року загинув на фронті єврейський поет Матвій (Мотл) Давидович Гарцман, який 29 жовтня 1909 року народився у Бердичеві.
Автор низки збірок поезії. Перекладав на ідиш Пушкіна, Франка, Шевченка
Після його смерті, вірші Гарцмана переводили на українську мову П. Тичина, А. Малишко, В. Сосюра, Д. Павличко та ін, на російську – Н.Ушаков, Ю. Нейман, Л. Вишеславський, М. Шехтер.
24 грудня 2006 року помер у Києві, уродженець Бердичева (1929року), відомий єврейський історик Стер Яковлевич Єлісавецький.
Кандидат історичних наук, автор навчального посібника «Історія єврейського народу», двічі був нагороджений нагрудним знаком «Відмінник просвіти України».
Історія нашого Бердичева дуже багатогранна і багата на події та талановитих особистостей. Кожен місяць і день є значимим для нас і нашого міста. Головне знати і пам’ятати історію. Бо, « хто не знає або забуває своє минуле, той не має майбутнього»
Жанна БЕРЕЗОВКА
Джерела: our-travels.info; dic.academic.ru; berdicheva. net
[ad id=’11619′]
[ad id=’11152′]
