Перші сніжинки, ледь помітні, наче в останній раз, танцюють в повітрі, відзначаючи прихід зими на міському пляжі Бердичева. М’який килим з білого пуху обгортає звичайність піску, перетворюючи його в казкове полотно, на якому сліди людей та тварин стають якимись таємничими візерунками. Бердичів дочекався зими.
Зазвичай заповітний білий покрив уперше вкриває землю, змушуючи міський пляж засяяти новими барвами. Міський пляж, що раніше був місцем літнього відпочинку та шумливих вечорів, тепер перетворюється в тихий куточок, наповнений спокоєм і відчуттям дива. Закутані в теплі пальта пари гуляють вздовж узбережжя, насолоджуючись чистим повітрям та кришталевою красою першого снігу.
Шалений шум хвиль на річці змінюється легким шорохом першого снігу, а узбережжя міста Бердичева втрачає свою літню красу, але здобуває неповторний, білий шарм, який притаманний лише зимі.
