70% дорослого населення – саме стільки, як припускають, потрібно для приборкання пандемії COVID-19, для життя без локдаунів та з вільними мандрівками за кордон.
Для України це звучить як дуже далека перспектива, адже за півтора місяця у нас вакцинували лише 334 576 осіб. Провакциновані обома дозами, станом на 7 квітня, аж дві людини.
На додаток подальше постачання вакцини – індійської Covishield, що виготовляється за ліцензією AstraZeneca, – зірвалося. Індія наклала заборону на її експорт, і терміни його відновлення невідомі.
Так, ця вакцина не єдина. В кінці березня прибула перша партія китайської CoronaVac компанії Sinovac Biotech, яка ще проходить лабораторний контроль, а 6 квітня Володимир Зеленський заявив про укладення контракту на 10 млн доз вакцини Pfizer-BioNTech; тривають перемовини про постачання AstraZeneca з іншого, корейського заводу.
Але виникає запитання: як бути тим українцям, які отримали першу дозу Covishield, а другої їм можуть і не привезти?
Відповідь на нього дає досвід ЄС.
Друга доза іншим препаратом?
У Євросоюзі це питання постало через іншу проблему (яка одночасно вдарила і по популярності вакцинації в Україні).
Це – хвиля паніки з приводу рідкісного побічного ефекту у вакцинованих британсько-шведською вакциною Oxford/AstraZeneca.
ця вакцина від початку мала меншу популярність в ЄС через відчутніші побічні ефекти, як-от підвищення температури.
Але ще задовго до проблем довкола AstraZeneca вчені всерйоз замислювалися про те, чи можна другий укол отримати іншою вакциною.
Відповідь фахівців була одноголосною – напевно, можна.
Звісно (як це завжди відбувається з вакцинацією новими препаратами), це припущення потребує підтвердження клінічними дослідженнями; саме тому необхідно додавати слово “напевно”. І байдуже, що Pfizer та AstraZeneca виготовлені за різною технологією. Головне те, що вони обидві викликають в організмі імунну відповідь, а тому є взаємодоповнюючими.
Ще на початку лютого про це говорили австрійські фахівці з вакцинації, а також німецькі.
У січні, коли кампанія вакцинації тільки починалася, Welt цитував експерта з імунології Петера Кремснера, який зауважував, що поєднання різних вакцин – не нова ідея, і клінічні дослідження з вакцинами від вірусу Еболи та малярії вже засвідчили, що імунна реакція особливо хороша і стабільна, якщо використовуються різні типи активних інгредієнтів.
“Якщо одна доза – вакцина мРНК, а друга – векторна вакцина, як, наприклад,Oxford/AstraZeneca, імунна реакція може бути навіть кращою”, – каже він.
Але тоді це було радше теорією, а зараз, у квітні, цей сценарій починають застосовувати на практиці.
Поштовхом для цього стала інформація про дуже рідкісні випадки тромбів у пацієнтів, щеплених вакциною AstraZeneca.