Пригорни мене міцно

Це свято є одним із найбільш незвичайних. Міжнародний день обіймів був заснований у США у 1986 р. спершу під назвою «Національний день обіймів», а потім стрімко поширився по всьому світі

Обійми і психічне здоров’я
Психологи переконані, що людина, яка намагається обійняти іншу, потребує відчуття безпеки, комфорту, любові, захищеності. Кожен із дитинства пам’ятає, як з побитими колінами чимдуж мчав до мами, а вона обіймала та заспокоювала. Тісно пригорнувшись до матері, вдихаючи її рідний запах, ми вмить забували про біль. А ще психічне здоров’я людини нерозривно пов’язане із задоволенням тактильних потреб. Людина, як і всі інші живі істоти, потребує дотику. «Тактильний голод» можна задовольнити, торкаючись людини або ж домашніх улюбленців — котів і собак. Саме тому самотні так часто тримають вдома братів наших менших.

Дитячі лікарі і психологи радять батькам якомога частіше обіймати своїх маленьких дітей, аби вони розвивалися розумово і фізично. Медики твердять, що у малюка, який недо­отримав ласки в ранньому віці, на відміну від своїх ровесників, що зростали в любові, в майбутньому можуть виникати психічні і розумові відхилення. Втім, варто відзначити, що дорослий потребує обіймів не менше за дитину. З побутової точки зору вони просто усувають напруження і покращують настрій.

Обійми, на думку дослідників, є справжнім еліксиром життя. Нещодавно італійські медики заявили, що їм нарешті вдалося знайти секрет довголіття. Вчені після шести років досліджень з упевненістю довели, що існує безсумнівний зв’язок між віком і почуттями. У ході експериментів фахівці вивчали емоційне життя і фізичний стан 450 людей похилого віку і прийшли до сенсаційних висновків: виявилося, що щедрі на ласку і добрі слова можуть прожити довше за тих, хто звик стримувати свої емоції. А науковці одного американського університету провели анкетування та обстеження великої групи людей похилого віку, котрі проживають у різних районах Канади, і запевнили, що подружжя, які не відмовилися від поцілунків і обіймів, виявляють більшу стійкість до багатьох хвороб та повільніше старішають.

Природні вбивці болю
У клінічній психології існує цілий розділ, присвячений ви­вченню обіймів. У 70-х роках ХХ ст. науковці почали досліджувати хімічні речовини, які виявили в кровоносній та нер­вовій системах людини. Це були ендорфіни, морфоподібні сполуки, що тамують біль і зумовлюють ейфорію. Результати досліджень довели, що кількість цих натуральних наркотиків, які виробляються мозком і нервовою системою, збільшується, коли ми обіймаємося. Тож недарма хтось назвав фізіологічні обійми природними убивцями болю.

На думку англійського антрополога Ешлі Монтегю (книга «Дотик: значення шкіри для людини»), існує зона мозку, яка активно працює у відповідь на дотик до шкіри людини. Якщо дитину обіймають недостатньо, ця частина мозку атрофується, й імунна система організму страждає.
У перервах між хрестовими походами імператор Священної Римської імперії Фрідріх II Штауфен (1194–1250) встиг провести жорстокий експеримент. «Контрольну групу» ново­народжених відібрали у матерів, передали нянькам, яким наказали здійснювати за малими тільки загальний догляд — годувати і купати, але ні в якому разі не розмовляти з ними, не пестити, не колисати. Фрідріху цікаво було дізнатися, якою мовою заговорять і як почуватимуться немовлята, які ніколи не чули звуків людської мови, яких не любили, яким не співали колискові… Усі діти незабаром повмирали.

Діти, які до 7 років зростали без обіймів, можуть виявитися нездатними любити інших. Як правило, вони перетворюються на психопатів або соціопатів, тобто осіб, що знаходяться у розладі із суспільством, схильних до антисуспільних вчинків, а також патологічно непристосованих до життя. Суспільство, у якому люди мало обіймають одне одного, стає агресивнішим. Дослідження, проведене нейропсихологом Джеймсом Вільямом Пріскотом, переконливо свідчить, що діти, яких не тримали на руках, не голубили і не обіймали, мають великий шанс вирости вбивцями.

Незважаючи на «молодість» свята, ніхто достеменно не знає, кому вперше спала на думку така ідея і чому обрали саме цю дату — 21 січня. Вважається, що День обіймів вигадали студенти, радіючи закінченню сесії. Вони щиро пригортали одне одного без жодного натяку на інтимність. І, мабуть, це єдине свято, для відзначення якого не потрібно жодних матеріальних затрат

Психолог Сінді Джарард багато подорожував Європою, спостерігаючи за людьми у громадських місцях. Він довів, що європейці частіше торкаються одне одного, ніж американці. Джарард фіксував кількість торкань європейців до друзів, з якими вони спілкувалися. З’ясувалося, що європейці торкалися одне одного в середньому 100 разів за годину, а американці — лише 2–3.

Обійми несуть радість не лише тим, кого обіймають, але й тому, хто обіймає сам. Вони стимулюють центральну нервову систему; покращують сон; надають сил; омолоджують; усувають стрес; підвищують рівень окситоцину — гормону, який бореться з депресією, знижує артеріальний тиск і зменшує ризик серцевих захворювань; підвищують рівень гемоглобіну, посилюють імунітет і прискорюють одужання; підвищують самооцінку; дарують позитивні емоції, вивільняють від прихованих страхів та самотності.