Для того, щоб увійти в історію театрального мистецтва та залишити у ньому свій слід, необхідно бути або надзвичайно талановитим актором чи режисером, або народитися з талантом драматурга та подарувати світу нові, неперевершені п’єси та спектаклі. Але це загальноприйняті норми, які не стосуються міста Бердичева, адже тут кожен бажаючий може вписати своє ім’я золотими літерами в історію відродження міського театру! Для цього достатньо лише… – правильно, Ви вгадали – дати гроші. І до чого тут якесь мистецтво?
Згадайте ті часи, коли бердичівський мер Василь Мазур затіяв грандіозне будівництво по реконструкції площі Центральної, та його слова, що усі роботи проводяться за рахунок спонсорської допомоги небайдужих приватних підприємців міста Бердичева. Молодці, зробили, а спонсорів увіковічили у своєрідній скульптурі, що де в чому нагадує надгробний камінь, але хай то буде лише такий творчий задум автора фігури. Однак у тому, що стосується міського театру, все не так просто.
Адже його реконструкція має обійтися місту Бердичеву майже у тридцять мільйонів гривень, причому точну суму зараз не скаже ніхто, окрім представників влади, оскільки на роботи по відновленню театру постійно виділялись додаткові два-три мільйони гривень. І ось тепер на офіційному порталі міста Бердичева з’являється інформація, що, виявляється, цих грошей (яких вистачило б на ремонт кількох доріг або на утеплення майже усіх дитячих садочків) недостатньо.
Більш того, у місті створено Бердичівський благодійний фонд відродження театру в м. Бердичеві. Хоча, до речі, на жодному засіданні виконавчого комітету не розглядалося питання про відкриття рахунку для збору благодійних коштів. Пропонуємо вашій увазі текст одіозної об’яви:
«Дорогі жителі Бердичева та бердичівляни всього світу, шанувальники мистецтва! Раді повідомити, що наближається приємна подія – на стадії завершення реставраційно-ремонтні роботи з відродження МІСЬКОГО ТЕАТРУ. Настав час для благодійників і меценатів сказати своє слово. Запрошуємо усіх бажаючих перераховувати благодійні внески на рахунок Бердичівського благодійного фонду відродження театру в м.Бердичеві. Кошти буде спрямовано на придбання меблів, устаткування, інвентарю, гардин та одягу сцени.
За Вашої підтримки та допомоги ця важлива подія в історії Бердичева може відбутись значно раніше. Ваші імена буде внесено в історію відродження БЕРДИЧІВСЬКОГО ТЕАТРУ!».
Бачте, як все просто! Хочеш увійти в аннали театрального мистецтва міста Бердичева – лише кілька тисяч чи десятків тисяч гривень, і твоє бажання здійсниться. Байдуже, що гроші, які витрачаються на матеріально-технічну базу нового театру, могли б піти на більш корисніші суспільні справи. Байдуже, що місто потопає у багнюці, смітті та «ямковому» дорожньому покритті. Отак вийшов ввечері з будинку, натягнув калоші та пішов по багнюці до театру, культурно і духовно збагачуватися. Якщо, звісно, тебе пустить до театру охорона, адже своїм виглядом ти зможеш віджахнути культурну еліту міста, яка любить мистецтво, та приїздить на дорогих іномарках і гордо ходить по театральній ложі, дурманячи голову екзотичним ароматом оселедців. Бо ж ми впевнені – ім’я саме цієї персони буде вписане першим.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
