Сеппуку – єдиний вихід зберегти честь чиновникам, адже смітник у центрі Бердичева якось не по фен-шую

0
сміття

Бердичівська пропаганда розриває місцевий інформаційний простір матеріалами про те, як бездоганно працюють працівники комунальних служб, як оперативно реагує на зауваження міська влада та як рішуче і безкомпромісно ведеться боротьба з ямами на дорогах. І дійсно, якщо ви живете не в Бердичеві, а десь в іншому місті, то можна запросто повірити у красиві слова, підтверджені відповідною картинкою. Але бердичівлян доволі важко обдурити, адже ями, сміття та багнюка на місцях, де мали б буди бодай які дороги, свідчать про протилежне. І як би нам не заявляли про те, що «вони працюють», результати бездіяльності помітні на кожному кроці.

Трохи нагадаємо історію, адже сеппуку — це японське ритуальне самогубство шляхом розрізання живота мечем, яке зародилося ще в 11 столітті. Одними з мотивів для цього ритуального самогубства, окрім смерті господаря самурая чи небажання потрапити в полон, могли бути відповідальність за невиконану справу чи непристойну поведінку та жаль (розплата) за скоєні вчинки. Останні два пункти якнайкраще підходять для місцевих чиновників, які, здається, остаточно втратили не лише честь, а й сором. Скрізь жахіття та безлад – а вони звітують про так звану «роботу».

Давайте не будемо говорити про периферію, на яку міська влада вже давно махнула рукою, адже на окраїнах стан справ набагато жахливіший, ніж у центрі. Взимку нас запевняли, що комунальні служби не здатні оперативно впоратися з сніговими заметами у зв’язку з відсутністю техніки, то у чому ж справа тепер, коли сніг розтанув та перетворив наше місто у смітник? Чого ж не вистачає тепер: людей, техніки чи мізків? І чому навіть у центральній частині Бердичева окремі ділянки нагадують смітник? Хтось скаже – справа у невихованості людей, які свідомо шкодять Бердичеву засмічуючи його. Нехай так, але хоч якась реакція у відповідних служб повинна бути?

Нещодавно до нас у редакцію звернувся один з місцевих жителів, що проживає у п’ятиповерхівці навпроти входу до Центрального ринку по вулиці Житомирській, та показав фото подвір’я біля свого дому. Це просто жах: скрізь сміття та пластикові стаканчики з-під кави, замість дороги – багнюка, і це все у дворі, за кілька метрів від самого центру! Чоловік обурений тим, що вікна з його будинку виходять на такий собі «сміттєвий двір». На якому, до речі, стоять контейнери для збору сміття закритого типу, однак доволі часто вони настільки переповнені відходами, що ті не вміщуються у баках, а лежать поряд зі сміттєвим майданчиком. В результаті вітер та тварини розносять його де тільки можна, доповнюючи картину глобального хаосу.

У розмові з журналістами читач висловлює переконання, що у деяких прилеглих до будинку (або в самих будинках) магазинах, фасади яких виходять на вулицю Житомирську, відсутні договори з ТОВ «Полісся-Екосфера» на вивіз сміття, тож саме цим пояснюється те, що увесь непотріб вони скидають у баки, що розташовані у дворі цих кількох будинків. А їх (сміттєвих баків) явно недостатньо для такої кількості побутових відходів. От і виходить, що свій внесок у забруднення двору роблять ще й приватні підприємці. І це все – за мовчазної згоди представників влади та виконавчого комітету міста, які на своєму черговому засіданні погоджуються підвищити вартість тарифу для населення на вивіз сміття для компанії «Полісся-Екосфера». Тобто, ми платимо більше, отримуючи ту ж саму якість послуг. У таких умовах якось само собою починаєш сумувати за середньовіччям та повертаєш свій погляд до країни, де сходить сонце, згадуючи сеппуку…

Денис ЗАРЕМСЬКИЙ

















LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

3 × 2 =

Captcha verification failed!
CAPTCHA user score failed. Please contact us!