Виявилося, що укус комарів небезпечний сам по собі – навіть не несучи інфекції, він спричиняє в організмі «імунну бурю».
Комариний укус залишає після себе не тільки ранку на шкірі, яку хочеться чесати і чесати. Експерименти показують, що навіть, якщо комаха не несе ніяких хвороб, його слина активно й негативно втручається в роботу імунної системи.
Про це вчені пишуть в статті, опублікованій в журналі PLOS Neglected Tropical Diseases, повідомляє naked-science.
Попри той жах, який здатні вселяти у нас зуби акул та крокодилів, найбільш смертельними для людини тваринами залишаються комарі, які служать рознощиками безлічі небезпечних захворювань, включаючи лихоманку денге і малярію. За оцінками Центрів з контролю і профілактиці захворювань США (CDC), третина населення Землі живе в районах, схильних до ризику таких інфекцій.
Професор Бейлоровского коледжу медицини Ребекка Ріко-Хесс (Rebecca Rico-Hesse) вивчає тропічну лихоманку денге, яка вражає десятки мільйонів людей щороку і в десятках тисяч випадків закінчується смертю. Дослідження сильно ускладнює висока спеціалізація вірусу, яка зачіпає лише людей, не дозволяючи проводити експерименти на тваринах.
Тому команда Ріко-Хесс використовувала особливих лабораторних мишей, у яких заблоковано нормальний розвиток власної імунної системи. При цьому їм вносили стовбурові клітини імунних клітин людини. У підсумку в організмі тварин розвивалися окремі компоненти людського імунітету, що давало можливість ставити на них багато «людських» експериментів, у тому числі для вивчення лихоманки денге.
Ще кілька років тому вчені продемонстрували, що зараження вірусом через укус або ін’єкцію з шприца – це зовсім не одне і те ж, і різні способи «доставки» впливають на подальший розвиток хвороби в організмі. Укус робив лихоманку більш інтенсивною і схожою на те, що спостерігається при захворюванні людини, включаючи висип, лихоманку та інші симптоми.
[su_quote]Це навело дослідників на думку про те, що комарі служать не просто «крилатими шприцами» для інфекції, а й якимось чином допомагають інфекції. Так вони почали вивчати наслідки комариних укусів самих по собі. Для цього комахам дозволяли вдосталь насититися кров’ю кількох піддослідних мишей, у яких потім брали проби крові. Їх склад порівнювався з станом мишей, яких не кусали комарі. Це дозволило помітити, що комарина слина сама по собі викликає цілий букет несподіваних імунних реакцій. Зокрема, зростає рівень цитокінів, сигнальних молекул запалення; активуються T-лімфоцити, які беруть участь в противірусній відповіді та алергії.[/su_quote]
Ці зміни простежувалися аж до тижня після укусів в різних тканинах організму. Вчені вважають, що такий ефект слини комарів може відігравати важливу роль в поширенні інфекцій. Науковці збираються продовжити дослідження, щоб зрозуміти, як комариний укус впливає на імунітет.
