Танатофобія (страх смерті) сильно відрізняється від простого страху або фобії. Його суть лежить в основі багатьох інших страхів. Наприклад, людина не боїться самих по собі собак, вона боїться того, що вони можуть зробити. Те ж саме з павуками або висотою. Ці страхи пов’язані з інстинктом самозбереження, притаманним усім живим істотам на планеті. Проблеми починаються, коли якийсь страх стає надмірно вираженим.
Причини виникнення
Дорослі люди можуть думати про смерть у період духовної кризи, пов’язаної з усвідомленням сенсу життя або власної смертності. Страх виникає після:
- Похорону близьких;
- діагностування серйозного захворювання;
- усвідомлення тлінності життя.
Хоча смерть є неминучою частиною життя, вона спричиняє страх через свою невідомість і неминучість. Людський розум прагне відокремити себе від цієї неминучості, що дозволяє нам продовжувати жити спокійно: ходити на роботу, веселитися з друзями, подорожувати, грати в азартні ігри Ельслотс тощо.
Страх перед смертю також посилюється в періоди життєвих криз:
- Середній вік;
- несподівана втрата близького;
- роздуми про сенс власного життя.
Це призводить до радикальних змін у поведінці:
- Звільнення з роботи;
- полишення із сім’ї;
- пошук нових форм самореалізації.
Фізіологічні зміни (наприклад, поява сивини, встановлення імплантатів) можуть нагадати нам про вразливість і крихкість людського тіла. Ці моменти провокують роздуми про сенс життя та зіткнення з власною смертністю.
Як подолати страх
Психологи стверджують, ефективним методом боротьби з фобією є техніки:
- Когнітивно-біхевіоральна терапія.
- Когнітивно-поведінкова терапія.
Вони спрямовані на:
- Переорієнтацію мислення;
- освоєння навичок самозаспокоєння;
- боротьбу з нав’язливими думками;
- подолання фізичних проявів фобій.
Шляхом переосмислення досвіду кожен здатен змінити своє ставлення до страху смерті.
Гуманістичний підхід до проблеми свідчить, цінність життя проявляється в самому його проживанні, оскільки після смерті жодні турботи вже не мають значення. Виходячи з цього, важливо тут і зараз насолоджуватися життям і прагнути до накопичення позитивного досвіду і радості. Зрештою, кожен із нас помирає. І перед смертю важливим виявляється саме те, чим було наповнене життя, що робило його унікальним. Подібне переосмислення допомагає подолати нав’язливий страх і спрямувати увагу на більш позитивні аспекти життя.
