Влада прийняла рішення про блокування мільйонів банківських рахунків

0
У Бердичеві друг обікрав друга

Українці стануть перед новим викликом, оскільки влада прийняла рішення про блокування мільйонів рахунків.

В Україні знову почали арештовувати банківські рахунки боржників. Після російського вторгнення блокування рахунків громадян, які мали заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, аліментів, штрафів, було призупинено на час дії воєнного стану, повідомляють Новини Бердичева.

“Однак на початку травня цього року уряд скасував це рішення. Для українців арешт рахунків стане додатковим випробуванням, особливо для тих, хто був змушений покинути свої домівки через війну та у кого фактично немає житла”, – йдеться у повідомлені.

Практика накладання арештів на банківські рахунки боржників в Україні відновлюється шляхом автоматичного блокування рахунків за рішеннями державних і приватних виконавців. Це стосується осіб, які знаходяться в Єдиному реєстрі боржників і мають заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, аліментів та штрафів.

Варто згадати, що з 2 березня 2022 року, під час дії воєнного стану, уряд призупинив блокування банківських рахунків українців з боргами меншими за 100 тисяч гривень.

Однак, з 5 травня 2023 року набрав чинності закон № 3048-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану”, який скасовує рішення уряду і повертає автоматичне блокування банківських рахунків боржників.

Попри це, боржники все ще матимуть доступ до певної частини своїх коштів з арештованих рахунків – суми, що не перевищують двох мінімальних зарплат (на сьогодні це 13,4 тисячі гривень) на місяць.

Згідно з керуючим партнером юридичної компанії Winner Ігорем Яськом, якщо боржник має декілька рахунків, то витрати вказаної суми можливі лише з одного з них. Для цього боржнику потрібно звернутися до виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти, і подати заяву у паперовій або електронній формі, вказавши, який саме рахунок буде використаний.

За словами юриста, виконавець має два робочих дні з моменту отримання заяви, щоб видати постанову, і не пізніше наступного робочого дня надати документ банку. Після цього банк видає боржнику суму коштів у вказаному розмірі. Важливо зазначити, що банки не мають права стягнути заблоковану суму, що призначена для погашення боргу, понад встановлені межі.

З арештованих рахунків дозволено сплачувати податки та збори

У разі юридичних осіб та самозайнятих фізичних осіб, які мають найманих працівників, вони можуть користуватися своїми коштами з блокованих рахунків у розмірі п’яти мінімальних зарплат (33,5 тисячі гривень), але лише для виплати заробітної плати та сплати податків.

Однак, є добра новина – повернення автоматичного блокування банківських рахунків боржників не означає, що це негайно зачепить всіх осіб з заборгованістю. За словами Ігоря Яська, виконавче провадження відкривається лише за рішенням суду, і суд повинен ретельно розглянути всі обставини справи.

Це особливо стосується тимчасово переміщених осіб (ТПО), яким постачальники житлово-комунальних послуг продовжують виставляти рахунки.

“Суд повинен переконатися, чи дійсно ця особа скористалася послугами, за які їй виставлено рахунки. Якщо виявиться, що плату нараховано безпідставно, суд відхилить позов постачальника”, – пояснює юрист.

Щодо заборгованостей за кредитами на автомобілі або нерухомість, процедури їх стягнення були розроблені ще у 2014 році, коли в Україні з’явилися перші внутрішньо переміщені особи.

[su_quote]”У випадку з автомобілями, якщо особа, яка переїхала на контрольовану територію, не погашає кредит, банк подає позов і, отримавши рішення суду, вилучає автомобіль. Потім сума боргу зменшується на залишкову вартість автомобіля, і ця сума стягується з позичальника”, – пояснює Ігор Ясько.[/su_quote]

Що стосується нерухомості, яка залишилася на окупованій території, позичальник має довести на судовому засіданні, що він опинився у форс-мажорних обставинах (наприклад, війна), які становлять достатню підставу для невиконання умов договору.

Раніше ми повідомляли, що Верховний суд звернувся до Конституційного з проханнями розглянути конституційність окремих положень закону “Про очищення влади”. Що так непокоїть суддів?