Усім батькам терміново потрібно здати по 100, 200, 300 гривень благодійних внесків на ремонт школи або дитячого садочка – мабуть, кожна бердичівська сім’я стикалася з таким «проханням» з боку адміністрації навчального закладу, який відвідує її дитина.
Хоча останнім часом директори шкіл та завідуючі дитячими садочками роблять посередниками у цій злочинній схемі представників батьківських комітетів. А ті уже, своєю чергою, починають сумлінно виконувати свою роботу вимагаючи гроші з інших батьків. Забуваючи про те, що право на безкоштовну освіту закріплено Конституцією України.
І чомусь більшість з нас, стиснувши зуби, дістають гаманці та відраховують потрібну суму, адже це все для наших дітей, бо ж в державі не вистачає грошей на освіту. При цьому ніхто і не замислюється, що у держави немає власних грошей – є наші гроші, адже саме за рахунок податків громадян наповнюються державний та місцевий бюджети. Тобто, навіть купуючи у магазині певні товари (згадаймо про ПДВ), заправляючись на заправці або беручи в кіоску цигарки (місцевий акцизний податок), кожен житель міста Бердичева фактично вже робить свій внесок у фінансування закладів освіти.
На жаль, владі вдалося зробити головне: переконати нас, що постійні побори у школах та дитячих садочках – то нормально, то для наших дітей. І тепер, замість того, щоб самим писати листи до управління освіти, вимагаючи поліпшити матеріально-технічну базу навчального закладу, адміністрація поклала левову частину видатків на плечі батьків. Говорячи, що це – ваша школа і ви про неї дбайте. Однак зовсім інша річ, коли мова йде про важливі об’єкти, в ремонті чи реставрації яких зацікавлена місцева влада.
Згадаймо міський театр, у реконструкцію якого було вкладено більше тридцяти мільйонів гривень, згадайте про новий сучасний спортивний зал, на будівництво якого замахнувся міський голова Василь Мазур. І це при тому, що у деяких школах міста спортзали знаходяться у надзвичайно жахливому стані. Але на школи грошей немає, а от кілька десятків мільйонів на новий спортивний об’єкт – є. І ось тепер, як нам стало відомо, міський голова запланував капітальний ремонт приміщень адмінбудинку виконкому.
Орієнтовна вартість робіт – дванадцять мільйонів дев’ятсот тисяч тридцять чотири гривні, згідно з кошторисом. Тому виникає закономірне запитання: а скільки благодійних внесків на ремонт міськвиконкому заплатили міський голова, його заступники та начальники управлінь, у яких премії та зарплати по двадцять-тридцять тисяч гривень, тоді як середня заробітна плата, яку пропонують роботодавці в Бердичеві, за даними служби зайнятості населення усього п’ять тисяч гривень? То виходить, що з бідних можна дерти на все – у тому числі і на панські хороми для місцевої «еліти».
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
