День вшанування. Цими днями Бердичів згадує одну з найтрагічніших сторінок своєї історії — роковини масових розстрілів єврейського населення міста та євреїв-біженців, які намагалися врятуватися від жорстокого ворога-окупанта. Десять братських могил, розкиданих по місту та його околицях, стоять як страшне нагадування про ті події.
Традиційно мешканці Бердичева збираються біля пам’ятних знаків жертвам Голокосту та Праведникам народів світу, щоб вшанувати пам’ять безвинно загиблих земляків під час Другої світової війни.
Найкривавішими для Бердичівщини стали кінець серпня — початок вересня 1941 року. Саме тоді нацисти розпочали масові страти мирного населення, переважно євреїв. Сотні життів обірвалися поблизу Бистрика, Хажина, біля Романівки, на Червоній Горі та біля фортеці.
Знати історію й пам’ятати — це наш обов’язок перед минулим і майбутнім. На жаль, ми не можемо повернути тих, хто загинув, але вони житимуть у пам’яті нащадків, у нашій спільній генетичній пам’яті. Ми зобов’язані пам’ятати, щоб ніколи більше не допустити повторення цієї трагедії.
