Депутат Житомирської обласної ради Ігор Романський розкритикував бездіяльність міського голови Бердичева в питанні розв’язання екологічної проблеми регіону.
“Ситуація дуже важка, адже села Бердичівського району, а саме: Скраглівка, Райки, Швайківка, Слободище та Гришківці, потерпають від скидів нечистот. Сьогодні головна проблема міста – потрапляння у дощову каналізацію незаконних побутових стоків та відсутність діючих очисних споруд. Обурює те, що питання про екологічне лихо підіймається вже не в перше, але чомусь всі закривають на це очі, ніби так має й бути. Мене, як громадянина міста Бердичева, це питання хвилює, адже одним із моїх пріоритетів є турбота про молодь, виховання молодого здорового покоління. Чужих дітей не буває – давайте не будемо байдужими! Від того, якими виростуть наші діти, залежить не тільки наше майбутнє, а й держави вцілому! Я, як депутат буду в міру своїх можливостей всіляко сприяти в покращенні добробуту діточок і допоможу у розв’язання екологічної проблеми. Але ніхто з голів сільської ради, на жаль, не зверталися до мене щодо даного питання. Потрібно діяти, аби був результат» – заявив депутат Житомирської обласної ради Романський Ігор.
Все більше випадків, що діти Бердичева і Бердичівського району народжуються інвалідами, або стають ними впродовж життя. Головна причина цьому – екологічна проблема забруднення води на яку не звертає увагу мер нашого міста. Варто зазначити, що сьоме скликання нового складу обранців працює менш як три роки, а Василь Мазур перебуває на посаді міського голови понад 15 років.
Нині ми є свідками того, що практично всі поверхні підземних вод в Бердичеві за рівнем забруднення не відповідають гігієнічним нормам якості питної води. Це є результатом неадекватного рівня очищення природної води для подальшого її споживання. Значною мірою через застарілі очисні споруди та технології очищення води. Найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів продовжують залишатися промислові підприємства міста.
Ніхто не заважає місту будувати театр за мільйони, однак спочатку слід було б подумати про тих людей, в першу чергу дітей, яких щодня труїть місто і які на все життя можуть залишитись інвалідами внаслідок цього.
