Україна зустрічає героїв: ще 300 воїнів повернулися з ворожої неволі
Уже другий день поспіль країна переживає хвилю щемливих зустрічей та обіймів. 6 березня 2026 року завершився масштабний обмін полоненими — додому прибули 300 українських оборонців та двоє цивільних громадян. Це другий етап домовленостей, досягнутих у Женеві, який приніс довгоочікувану радість сотням родин по всій державі.
Серед звільнених бійців — 17 представників системи МВС: десять військовослужбовців Національної гвардії та сім прикордонників Державної прикордонної служби. Вони захищали Україну на найскладніших рубежах — в облозі Маріуполя, під час запеклих боїв за Бахмут і Кліщіївку, а також на південних напрямках фронту.
Особливе місце в цій зворушливій історії посідає Швайківська громада. Саме сюди повернулися двоє її синів — Юрій Федоренко та Олександр Юрченко. Після тривалого періоду неволі вони знову ступили на рідну землю, де їх чекали близькі, друзі та вся громада.
«Повернення наших захисників — це не просто цифри в зведеннях, а жива перемога людяності, віри та спільної надії. Кожен день без них був випробуванням, а сьогодні — справжнє свято для всієї громади», — зазначають представники Швайківської територіальної громади.
Хто повернувся та де воювали звільнені бійці
Військовослужбовці, яких звільнили в ході цього обміну, перебували в полоні різні терміни — від кількох місяців до понад року. Багато з них пройшли через найгарячіші точки війни.
- Оборона Маріуполя — символ незламності та трагедії одночасно
- Бої за Бахмут і Кліщіївку — місяці безперервних штурмів і контрнаступів
- Південні напрямки — запеклі зіткнення на Запорізькому та Херсонському рубежах
Ці локації стали для багатьох полонених місцями останнього бою перед полоном. Тепер вони нарешті вдома — серед рідних, у безпеці, з можливістю відновлення та нового життя.
Емоції та значення для Швайківської громади
Для місцевих жителів повернення Юрія Федоренка та Олександра Юрченка стало справжньою подією року. Громада, яка щодня підтримувала родини полонених молитвами, листами та допомогою, тепер святкує возз’єднання.
Це нагадування, що жоден захисник не забутий. Праця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, дипломатичні зусилля та міжнародна увага дають результат — українці повертаються.
Подяка та надія на продовження
Щиро дякуємо всім, хто невтомно працює над звільненням кожного українця з ворожого полону: Координаційному штабу, дипломатам, волонтерам та міжнародним партнерам.
Нехай якомога швидше обіймуть рідних усі, хто ще залишається в неволі. Україна пам’ятає кожного свого сина й дочку, бореться за них і неодмінно поверне додому.
Слава Україні! Героям слава!
