Про створення академічного ліцею вже говорили у місті. Сьогодні у Фейсбук представниками освіти нашого міста було опубліковано текст, який доводить необхідність створення академічного ліцею у Бердичеві саме на базі ліцею №4.
Час для змін: створення академічного ліцею – вимога часу і можливість розвитку
У 2018 році в Україні стартувала реформа «Нова українська школа». Було змінено методики навчання та оцінювання, зміст навчальних програм, а також підхід до формування компетентностей учнів і учениць спочатку в початкових класах, а поступово і в середній школі.
У 2027 році розпочнеться черговий етап НУШ – реформа старшої школи. Зокрема, учні зможуть будувати власний освітній шлях, спираючись на свої зацікавлення та здібності.
Як зміниться навчання у старшій школі у нашій громаді та чому реформу потрібно починати вже зараз спробуємо пояснити.
Особливістю мережі закладів загальної середньої освіти нашої громади є висока щільність у центральній частині міста, де розташовані школи №№ 1, 2, 4, 5, 15, 18;
наявність «мікрорайонних» закладів, які працюють переважно на обслуговування певних частин міста:
- № 12 — Червона Гора, Елінг
- № 10 — вокзал, район Прогресу, басейн
- № 17 — м’ясокомбінат
- № 6 — Корніловка, солодовий завод, Гришківці
- № 8 — Загребелля (напрямок Чуднів і Мирне)
- № 11 — Загребелля (напрямок Бистрик)
- № 14 — район газопроводу та комбікормового заводу
- № 7 — Корніловка (район цукрорафінадного заводу)
- Скраглівська гімназія — обслуговує сільську частину громади.
Як і багато інших громад, ми переживаємо демографічний спад. І причина — не лише війна, яка, безумовно, поглибила цей процес. Ми пам’ятаємо часи, коли в наших школах навчалось понад 14 тисяч учнів у 490–506 класах. З 1993 по 2014 рік кількість учнів щороку зменшувалась, з 2014 по 2022 — ми спостерігали легке зростання, однак сьогодні знову фіксуємо спад: на початок цього навчального року — 7 920 учнів у 301 класі, а на кінець року — вже 7 898.
Через демографічні труднощі у мікрорайонах міста не здійснено набір до 1 та 2 класів у гімназії № 14, де функціонує всього 8 класів. Не відкрито 10-ті класи у школах №№ 6, 7, 8, 11, 14.
Поки наші заклади не мають фінансової автономії, ми ще можемо дозволити собі утримувати школи з низькою наповнюваністю (менш як 27 учнів на клас — саме ця цифра лежить в основі формули освітньої субвенції, яка покриває видатки на заробітну плату вчителів). Але не всі школи досягають цього показника. Наприклад, школи №№ 5, 7, 8, 11, 14, 18 та Скраглівська гімназія мають наповнюваність лише 15–26 учнів на клас. І це впливає на вартість утримання одного учня:
- найнижча — 27 тис. грн (ліцей № 10)
- найвища — 40–50 тис. грн (Скраглівська гімназія, початкова школа № 18, гімназія № 14).
Для порівняння, середня вартість утримання одного учня по Україні — близько 33 тис. грн. Висновки очевидні.
Рано чи пізно ми будемо змушені ухвалювати рішення, які називають «непопулярними». І не через чиюсь забаганку, а через об’єктивну необхідність. Вони — економічно обґрунтовані, хоч і не завжди зручні для людей, які звикли мати школу поряд, не користуватись громадським транспортом, не зважати на витрати бюджету, хоча кожна родина ретельно рахує власний бюджет.
На жаль, саме на таких рішеннях дуже люблять грати політики — і різних рівнів, і різних кольорів. І одна з таких тем – створення академічного ліцею у громаді.
Міська рада до 1 вересня 2025 року зобов’язана ухвалити рішення про створення академічного ліцею — окремого закладу без початкової та з часом — і без базової школи.
Ми повністю усвідомлюємо, що переведення початкових класів до інших шкіл – це виклик. Проте докладемо максимум зусиль, аби забезпечити дітям гідні умови і мінімізувати дискомфорт для учнів та вчителів. Досвід, методики, атмосфера, яку створюють педагоги не зникнуть із переведенням, вони є цінністю, яку ми збережемо.
Зверніть увагу на чотири ключові моменти:
- Освітню політику формує Міністерство освіти та науки України.
- Фінансування і правила формування мережі є компетенцією Кабінету Міністрів України через надання освітньої субвенції на заробітну плату педагогічних працівників.
- Мережу ліцеїв затверджує обласна рада.
- Конкретне рішення про створення ліцею ухвалює засновник — наша міська рада.
Міністерством освіти та науки чітко визначено, що академічний ліцей — це окремий заклад лише для учнів 10–12 класів. Для його функціонування потрібна окрема інфраструктура: щонайменше 30 кабінетів, їдальня, сховище, актова і спортивна зала (площею понад 280 кв.м), тир, пандус, належний ремонт і пристойний естетичний вигляд.
Якщо до 1 вересня 2025 року не буде ухвалено рішення, на базі якого закладу функціонуватиме академічний ліцей із вересня 2027 року — субвенцію втратять 4 наших найпотужніших заклади – ліцеї 4,10,12 та 15, які на сьогодні мають в своєму складі початкову ланку.
Вони зможуть функціонувати лише коштом міського бюджету, якого і так не вистачає для потреб громади. І вже з 2022 року Департамент освіти ОДА чітко дає зрозуміти: із ліцеїв 4, 10, 12, 15 — залишиться лише один.
Проєкт рішення готуватиме управління освіти. І, незалежно від того, хто його очолює, всі дійдуть одного логічного висновку: єдиним об’єктивно придатним приміщенням для академічного ліцею є ліцей № 4.
І для прийняття цього рішення важливо керуватися не емоціями, не спогадами про його славетну історію, когорту сильних педагогів, про родини, які навчались тут поколіннями. Хоча це все — беззаперечно важливо. Сьогодні мова про цифри, нормативи, майбутнє.
Ми маємо не боятися змін. Ми повинні мати сміливість дивитися в майбутнє і мислити масштабно. У кожного — своя правда, але у громади має бути стратегія.
Тож не опираймось неминучому, а разом — створювати якісний, сучасний, сильний академічний ліцей. Не заради себе. А заради наших дітей.
