В Україні стрімко зростають темпи смертності населення. За останніми даними Державної служби статистики, з початку року (з січня по березень) в країні померло 174 тисячі осіб. За аналогічний період минулого року смертність була нижчою на 25 тисяч осіб, що можна порівняти з чисельністю населення таких міст як, наприклад, Вишгород або Переяслав. Від чого помирають українці, і чому ця статистика погіршується від місяця до місяця – розбирався “Апостроф”.
“Чорні” місяці
Приріст смертності в Україні на 25 тисяч за все за три місяці шокує навіть вчених-демографів.
“25 тисяч за три місяці – це дуже багато, – каже “Апострофу” провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень М. В. Птухи Павло Шевчук. – Наприклад, за рік приріст числа померлих по відношенню до попереднього року зазвичай становить 9-10 тисяч. Останній великий приріст померлих за рік на 20 тисяч був в 2005 році. Це був максимальний приріст. Так це було за підсумками повного року. А тут 25 тисяч за три місяці”.
Від чого ж помирають українці? Можна було б припустити, що всьому виною коронавірус. Але за даними Держстату, ковід тільки на третьому місці серед причин смертності – 15 тисяч смертей за перші три місяці 2021 року. На першому місці серед причин смертності громадян – хвороби системи кровообігу, які з початку року забрали життя понад 111 тисяч людей (63% від загального числа померлих). На другому місці смертність від новоутворень в тілі людини – 18,3 тисячі смертей.
Значить справа не в “короні”? Не зовсім. Навіть якщо не брати до уваги кількість прямих смертей від коронавірусу (15 тисяч), то приріст смертності за підсумками перших трьох місяців 2021 року всі одно буде високим – 10 тисяч. А такі цифри, як запевняють вчені, раніше спостерігалися тільки за підсумками повного року.
При цьому, показники смертності зростають від місяця до місяця. Наприклад, якщо в січні 2021 року Держстат відзвітував про 57,7 тисяч смертей, то в березні померло 64,9 тисяч українців.
З чим же пов’язаний такий стрімкий ріст смертності? На думку експертів, сумна статистика – наслідок непрямого впливу коронавірусу.
По-перше, ковід став причиною зниження обсягів надання медичної допомоги за іншими напрямами. Відповідно до “карантинної” постанови Кабміну №1236, державним і комунальним установам заборонено проводити планові госпіталізації.
“Погіршився доступ до медицини, були закриті лікарні, відклали операції, хтось не зміг вчасно отримати допомогу. Ось вам і непрямі смерті”, – додає Павло Шевчук.
По-друге, українці вмирають і від ускладнень, викликаних пандемією, і ці дані статисти не враховують, як прямі смерті від ковіду.
“Так, сам ковід дає великий приріст смертності, але люди ще вмирають і від ускладнень після коронавірусу. Хвороба дуже підступна: людина може перенести її в відносно легкій формі, але потім відбуваються зміни в стані здоров’я, зокрема, зростає ризик тромбоутворення через що і виникають додаткові інсульти і інфаркти. Таким чином, ковід не тільки безпосередньо впливає на смертність, а й опосередковано”, – пояснює “Апострофу” заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха.
Дійсно, якщо за перші три місяці минулого року від хвороб системи кровообігу померла 101 тисяча осіб, а хвороби органів дихання стали причиною смертності 3,5 тисячі українців, то в цьому році 111 і 5,7 тисяч відповідно.
“Не можна скидати з рахунків і стресовий фактор: люди втрачають роботу, бізнес, гроші. Це також може впливати на стан здоров’я і бути додатковою причиною смертності”, – додає Головаха.
Депопуляція
Дані по смертності, звичайно, бентежать. Але як йдуть справи з народжуваністю, адже смерть – природний процес, тому розглядати показники смертності у відриві від статистики народжуваності було б некоректно.
“Ключовим питанням в динаміці населення є народжуваність”, – пояснює “Апострофу” директор Інституту демографії та соціальних досліджень М.В. Птухи Елла Лібанова.
Але і народжуваність в країні падає: на 174 тис померлих з початку року припадає лише 67,5 тисяч народжених українців. Таким чином, негативна динаміка – “мінус” 106,5 тисяч осіб з початку року.
Чим обумовлені такі цифри?
“Населення старе, більше людей помирає. Як може бути інакше?” , – зазначає Лібанова.
Ще 15 років тому група вчених демографів розробила комплексний демографічний прогноз України до 2050 року. За цим прогнозом, навіть при сприятливому поєднанні таких факторів, як народжуваність, тривалість життя і міграція, через 29 років населення країни складе 36 мільйонів чоловік. При збереженні низької народжуваності і низької тривалості життя, за песимістичним прогнозом, в Україні буде всього 25 мільйонів населення до 2050 року.
Але варто зазначити, що прогнози демографів базуються на даних всеукраїнського перепису населення, який був проведений ще в далекому 2001 році. Наступний перепис запланований на 2023 рік і за його результатами нинішній песимістичний прогноз цілком може стати оптимістичним.
На думку Елли Лібанової, очікувати підйому народжуваності в Україні не варто.
“Зараз я не бачу цих перспектив. І питання тут абсолютно не в економічній ситуації. Питання в інших параметрах, насамперед у психологічних. Насправді, найвища народжуваність в бідних країнах, а найнижча – в багатих країнах”, – резюмувала Лібанова.
“Багато жінок просто не народжують. Не хочуть. Хтось зосереджений на навчанні, хтось займається роботою, кар’єрою. Перебудовується суспільство, і в Європі такі ж тенденції, а для Східної Європи характерна низька народжуваність. І навіть якщо жінки і хочуть народити, то роблять це пізніше, і за цей період народжуваність знижується, – додає Шевчук. – Часто можна почути, що для відтворення населення потрібно 22 дитини на 10 жінок. Але це показники для стабільного населення. В наших умовах потрібно 30 дітей на 10 жінок, щоб чисельність населення хоча б не скорочувалася. І в найближчі 10 років не варто очікувати зростання народжуваності, так як чисельність жінок репродуктивного віку скоротилася”.
Артур Гор
